Богдан Ігор Антонич народився
в Новиці Горлицького повіту, в родині священика. Справжнє прізвище батька було
Василь Кіт; родина змінила прізвище перед народженням Ігоря. Початкову освіту
здобував Антонич дома, під наглядом приватної вчительки, а гімназію закінчив у
Сяноці.
...ЩО
ВГОРУ ЙДЕ...
...література наша — це не шлях до легкої слави, не спосіб
заробітку і не розвага на дозвіллі, а чесне служіння народові, народному ділу,
народній ідеї.
Б. Антоненко-Давидович
«В літературі й коло
літератури»
Борис Антоненко-Давидович (1899-1984)
Борис Антоненко-Давидович (літературні
псевдоніми Богдан Вірний і Б.Антонович) народився 5 серпня 1899 року в передмісті
міста Ромни - Засуллі (тепер Сумської обл.) в родині машиніста-залізничника Дмитра
Олександровича Давидова і Юлії Максимівни Яновської ("Антоненко-Давидович"
одночасно є псевдонімом і прізвищем його прадідів - реєстрових козаків
Антоненків). Закінчивши 1917 р. Охтирську гімназію, майбутній письменник вступає
на природничий відділ Харківського університету, але невдовзі переводиться на
історико-філологічний факультет Київського університету.
P. Андріяшик народився 9
травня 1933р. в селі Королівці на Тернопільщині. У 1964p. закінчив факультет
журналістики Львівського університету, працював на журналістській та видавничій
роботі. Характерною особливістю творчості письменника є те, що він одразу ж заявив
себе як талановитий романіст. Першою його книжкою став роман «Люди зі страху»
(1966). Проза Андріяшика — антимонументальна. В ній немає ні епохальних подій, ні
епохальних героїв, ні ідей-пам'ятників. Суб'єктивне ставлення до дійсності, з чим
вийшов письменник уже в першому своєму творі, було
принциповим.
Андрійчук Кесар Омелянович народився 22 березня 1907р. в
с.Латанці Брацлавського повіту Кам'янець-Подільської губернії (нині Вінницької
області) в багатодітній бідняцькій сім'ї. В 1923р. після закінчення єдиної
трудової школи в рідному селі вступив до Вороновицького технічного училища, де за
рік опанував ремесло столяра.
Народилася Емма Андієвська у м. Сталіне 19 березня
1931 року. Під час війни разом з родиною емігрувала на Захід. Про цей факт
письменниця писала:
«Мама взяла нас, дітей, за руку і в переддень того,
радянські війська зайняли Київ (це був кінець 1943 року), подалася на Захід. Мама
не була певна, що нас не винищать — коротко перед тим знищили батька. Вія не був
партійним, він був хіміком-винахідником, тому його, між іншим, і прибрали — аби
його винаходи не дістались німцям. Мама — учитель-біолог, з українського
козацького роду , але зросійщена. Так от мама па мигах упросила німецького солдата
і той дозволив нам в останньому німецькому ешелоні з кіньми покинути Київ. І так
ми поволі добралися на Захід, жили, вчилися...»
Анголенко В'ячеслав Володимирович Від шкільної парти В'ячеслав закоханий в
українську поезію, а потім і сам став писати.
"Його вірші не писалися для
демонстрації свого вміння або з метою вразити когось. Їх диктувала одна тільки
глибока душевна потреба... Від перших рядків вони приваблюють пружним ритмом,
добірною мовою, глибиною настрою...
Альтман Мойсей Ельович народився 8 травня 1890р. у містечку
Липкани на Буковині в сім'ї бідного ремісника. Закінчив початкову єврейську школу
(хедер) та три класи ремісничого училища. Зважаючи на літературні здібності сина,
батько відправив його навчатися до Кам'янець-Подільської гімназії, яку той
закінчив у 1908р.
Абчук Аврам Пінхусович народився 1897р. у Луцьку в багатодітній
сім'ї дрібного службовця. П'ятирічним хлопчиком був відданий батьками в хедер -
напіврелігійну єврейську початкову школу.
Проте продовжити навчання в
міській гімназії через так звану "процентну норму", яка обмежувала доступ дітям
єврейського походження в навчальні заклади царської Росії, не зміг.