(1722-1794) Сковорода Григорій
просвітитель-гуманіст, філософ, поет, перекладач
Народився 3 грудня 1722 року в селі Чорнухах на Полтавщині в сім’ї
малоземельного козака. Батьки відзначалися побожністю, миролюбством,
гостинністю, чесністю. Зростаючи у середовищі мудрої праведності, їхній
син з ранніх літ відзначався схильністю до зосередженості на своєму
внутрішньому світі, твердістю духу, великим бажанням до науки і знань.
Літературні псевдоніми — В. Данильчук і В. Перебендя, псевдоніми, якими
письменник користувався в публіцистиці 1930—40-х років,— Іван Влодко,
Ольга Волинянка, Кай, Ф. Грак; криптоніми, якими письменник
користувався в публіцистиці 1930—40-х років — УС, М.П., П.Б., Б.П.,
В.Р., М.К., Ф.Н.
письменник, перекладач Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім — Нечуй) народився 25
листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько
його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню
книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його
син і навчився читати й писати.
Юрій Мушкетик — визнаний майстер сучасної української прози. За три
десятиліття літературної праці ним опубліковано більше десяти романів,
низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п'єс. За роман
«Крапля крові» автора відзначено Республіканською премією ім. М.
Островського (1965), за роман «Позиція» — Державною премією УРСР ім. Т.
Г. Шевченка (1980).
Панас Мирний(Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в
родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на
Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох
років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому
повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб.
(14 листопада 1912 — 17 лютого 1970) Андрій Малишко — поет-лірик від Бога. Його голос, то ніжний і
схвильований, як перші слова кохання, то гнівний, сповнений пристрасті
вибухової сили, не можна сплутати з чиїмось іншим. Навіть у ряду
визначних талантів, яких дала українська поезія світові в двадцятому
столітті — Максим Рильський, Павло Тичина, Євген Маланюк, Богдан Ігор
Антонич, Василь Стус, — постать Андрія Малишка не блякне, вирізняється
глибокою поетичною самобутністю, власним баченням світу, органічним
єдинокорінням з народнопоетичною творчістю, інтимним тоном звучання,
навіть коли він говорить про світові, загальнолюдські проблеми. А ще —
пісенністю своєї лірики, тим, що кожен її рядок бринить за камертоном
української народної пісні.
(нар. 1921 р.) Володимир Кирилович Малик(справжнє прізвище — Сиченко) народився 21
лютого 1921 року в с. Новосілках Макарівського району на Київщині в
селянській родині. Філологічну освіту здобув у Київському університеті
(1950). Потім тривалий час викладав у школі українську мову й
літературу. Першу його книжку — віршовану історичну казку
«Журавлі-журавлики» (1957) — із задоволенням прочитали діти й дорослі.
письменник, історик, фольклорист, етнограф, перекладач
НародивсяПантелеймон Олександрович Куліш 7 серпня 1819 року в містечку
Вороніж колишнього Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер —
Шосткинський район Сумської області). Панько Куліш, так він згодом
підписуватиметься, був дитиною від другого шлюбу заможного селянина
Олександра Андрійовича і дочки козацького сотника Івана Гладкого
Катерини. Дитинство хлопця пройшло на хуторі під Воронежем, де в
атмосфері особливої пошани до народних традицій, слова, пісні, казок,
легенд, переказів формувався характер майбутнього письменника.
(18 грудня 1892 — 3 листопада 1937) Микола Куліш
Іван Тобілевич створив клясичну драму народного театру, Леся Українка —
клясичну європеїзовану українську драму. Микола Куліш був творцем
модерної драми українського революційного відродження. Три з чотирьох
шедеврів Куліша — “Народній Малахій” (1928), “Мина Мазайло” (1929),
“Маклена Граса” (1933) — послужили драматургічним матеріялом для
вершинних режисерських творів Леся Курбаса і його театру “Березіль”, що
вивели український театр на рівень ліпших сучасних театрів світу.
Народився Іван Антонович Кочерга 6 жовтня 1881р. в містечку Носівка на
Чернігівщині в сім'ї залізничного службовця, що зумовляло часті
переїзди. Лише 1891p. їхня родина оселяється на постійне проживання в
Чернігові, де 1899р. він закінчує гімназію. Відтак їде до Києва і
вивчає право на юридичному факультеті. По закінченні університетських
студій в 1903р. повертається до Чернігова і стає на службу чиновником у
контрольній палаті. З 1904р виступає з театральними рецензіями на
сторінках чернігівських газет.