Народився Олександр Довженко10 вересня 1894 року в селянській родині
на Чернігівщині, в мальовничому містечку Сосниця. Дитинство його
проходило серед казкової природи Придесення, колоритних постатей,
житейських трагедій і свят своїх земляків. Пізніше цей побачений,
почутий, пережитий у дитинстві світ знайде своє втілення у
довженківських фільмах, що золотими літерами впишуться у скарбницю
світового кіно. У Сосниці Сашко, як звали його рідні, здобуває
початкову освіту. З сімнадцяти років він — студент Глухівського
учительського інституту, закінчивши який у 1914 році, отримує
направлення до Житомира.
ФеноменЄвгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні
йому, яке виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і
корисної, діяльності.
Народився Є. Гуцало 14 січня 1937р. в с. Старому Животові (нині —
Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині сільських
учителів. Світ дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений
великою трагедією війни, становить джерельну основу його творчості. До
цього світу знову й знову повертається письменник на різних етапах
свого літературного шляху.
Народився Борис Дмитрович Грінченко9 грудня 1863 року на хуторі
Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району
Харківської області, в родині збіднілих дрібнопомісних дворян.
Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами
прекрасного виявилися у хлопця ще з раннього дитинства. Він багато і
натхненно читає. Інтереси його різнобічні й грунтовні. Тонка і вродлива
дитяча уява насичувалася вабливим світом образів, заохочувала до
творчості. І скоро, під враженням прочитаного, підліток починає писати
і сам. Він створює «самвидавівський» рукописний журнал, який заповнює
власними оповіданнями та віршами.
Олесь Терентійович Гончарнародився 3 квітня 1918p. Після смерті
матері, коли хлопцеві було 3 роки, із заводського селища на околиці
Катеринослава (тепер Дніпропетровськ) його забрали на виховання дід і
бабуся в слободу Суху Козельщанського району Полтавської області.
Працьовита і щира в ставленні до людей бабуся замінила майбутньому
письменникові матір.
Вороний Микола Кіндратович (псевдонім і криптонім — Арлекін, Віщий
Олег, Homo, Sirius, Кіндратович, Микольчик, М.В., К-ич М, М-У-ко та
інші; 24.ХІ (6.ХІІ) 1871, Катеринославщина (тепер Дніпропетровщина) — 7
.VI. 1938) — український поет, театрознавець, перекладач. Народився в
сім'ї ремісника. Батько — К. П. Вороний походив з кріпаків, мати — О.
Д. Колачинська — з роду освітнього діяча 17-18 століття, ректора
Київської академії П. Колачинського. Навчався в Харківському реальному
училищі, пізніше — в Ростовському реальному училищі, звідки був
виключенний за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої
літератури.
Народилася Марко Вовчок (літературний псевдонім Марії Олександрівни
Вілінської) 10 (22) грудня 1833р. в маєтку Єкатерининське Єлецького
повіту Орловської губернії у збіднілій дворянській сім'ї. Виховувалася
в приватному пансіоні в Харкові.
Видатний український радянський письменник Остап Вишня(1889 — 1956)
широко знаний на Україні, в Радянському Союзі і за рубежем. Протягом
усього свого творчого шляху Остап Вишня виступав як талановитий і
неповторний митець, слово якого глибоко проникало в пласти народного
життя й успішно слугувало його безупинному поступові. Справедливо буде
сказати: творчість гумориста надихалась і окрилювалась великим поняттям
Народ, про що він полишив щирі свідчення в своїх щоденникових записах.
Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини
XVII ст. була творчість Івана Вишенського, який викривав не тільки
римсько-католицьких і уніатських владик, а й «власть мирскую»,
польсько-шляхетських і українських гнобителів.
Володимир Кирилович Винниченко (1880—1951) народився 28 липня 1880 р. в
Єлисаветграді Херсонської губернії (тепер Кіровоградська область) в
робітничо-селянській родині. Від першого шлюбу мати В. Винниченка мала
трьох дітей: Андрія, Марію й Василя. Від шлюбу з Кирилом Винниченком
народився лише Володимир. У народній школі Володимир звернув на себе
увагу неабиякими здібностями, і через те вчителька переконала батьків,
щоб продовжували освіту дитини.
Степан Васильович Васильченко (Панасенко) (1879 — 1932) народився 8
січня 1879р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім'ї ремісника.
Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в
Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті
напередодні й у часи революційних подій 1905р., “неспокійна”, за його
висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на
Київщині та Полтавщині, а також посилений інтерес до народної
творчості, до поезії Шевченка, світової класики, — все це сприяло
збагаченню життєвого і мистецького досвіду майбутнього письменника.
