Среда, 18.09.2019, 06:07
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Тисяча цитат

Тисяча цитат

Тисяча цитат - Природа


А вже красне сонечкоПрипекло, припекло,Яснощире золотоРозлило, розлило.
Олександр ОЛЕСЬ"А вже красне сонечко...", 1910
Арфами, арфами —золотими, голосними обізвалися гаїСамодзвонними:йде веснаЗапашна,Квітами-перламиЗакосичена.
Павло ТИЧИНА"Арфами,, арфами...", 1914
Бабине літо, бабине літо...Жовті каштани, сині світання.Паморозь вкрила ніжнії квіти —Скоро вже осінь — мокра і рання.
Віталій Коротич"Бабине літо...", 1961
Безмежнеє поле в сніжному завою,Ох, дай мені обширу й волі!Я сам серед тебе, лиш кінь підо мноюІ в серці нестерпнії болі.
Іван ФРАНКО"Безмежнеє поле в сніжному завою..."
Блакитне небо, мов дугасте море,Безоднею самітною стоїть.Під сонцем степ, козацьке Дике Поле,Огнем переливається-жахтить.
Пантелеймон КУЛІШ"Степ опівдні", 1893
Блискучий сніг, колючий вітер,гудуть натягнуті дроти.Шляхів нема, немов хто витер,і важко проти вітру йти.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА"В село", 1925
Бувай здоров, верше,Мій зелений верше!Вже нам так не буде,Як перше,Як перше...
Остап ЛУЦЬКИЙ"На верхах", 1905
Верховино, світку ти нашіГей, як у тебе та мило!Як ігри вод, плине тут час,Свобідно, шумно, весело.
Микола УстияновичВерховинець", 1889
Веселий вересень у лісіПовісив ліхтарі,І сонце на злотистім списіГойдається вгорі.
Юрій КЛЕН"Осінь", 1943
Весна люба, ах, прийшла! Зима люта, ах, пройшла!Уже сади розцвіли і солов'їв навели.
Григорій СКОВОРОДА"Весна люба, ах, прийшла!", 1760-і рр.
Весно — слов'янко синьоока,тобі мої пісні складаю!Вода шумить у сто потоках,що з дна сріблистим мохом сяють.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"До весни", 1934
Весно, ти мучиш мене ! Розсипаєшся сонця промінням,Леготом теплим пестиш, в сині простори маниш!
Іван ФРАНКО"Майові елегії", 1901
Вечірній час — чудовий час:Рожевий світ на небі згас,А таємничий сумерк лягНа горах, борах і полях.
Василь Щурат"Вечірній час", 1905
Вечоріє і темніє,По землі лягає мла,І не зійде срібний місяць:Хмара небо затягла.
Яків ЩОГОЛІВ"Вечір", 1887
Висне небо синє,Синє, та не те!Світе, та не грієСонце золоте.
Яків ЩОГОЛІВ"Осінь",1883
Вікно відкрите дивиться у сад,де від дощу піднялись буйно трави.І день, що розпочатий так, навгад,приносить спокій тихий і ласкавий.
Марта Калитовська"Вечір", 1955
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;О, як болить моє серце, а сльози не ллються.
Іван КОТЛЯРЕВСЬКИЙ"Наталка Полтавка", 1819
Впливає місяць, наче яхт,в хмарин архіпелаг,вп'ялившись вітру якоремв шпилі смерек.
Вадим Лесич"Впливає місяць...", 1953
Гаї шумлять —Я слухаю.Хмарки біжать —Милуюся.Милуюся — дивуюся,Чого душі моїйтак весело.
Павло ТИЧИНА"Гаї шумлять...", 1918
Гей, ти, степ широколаний,Мій килиме сріблотканий!Розпростерся ти широко,Що не скине й орле окоТвоє займище безкрає!
Іван МАНЖУРА"Степ", 1890
Гетьте думи, ви, хмари осінні!Тож тепера весна золота!
Леся УКРАЇНКА"Соntrа sреm sреrо!", 1890
Гори мої високії,Не так і високі,Як хороші, хорошії,Блакитні здалека.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Сон"("Гори мої високії..."), 1847
Горять скрипки в весільній брамі,на ній стобарвний прапор дня.Іду в захопленні й нестямі,весни розспіваної князь.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Князь", 1934
Дивувалась зима,Чом так слабне вона,Де той легіт бересь,Що теплом пронима?
Іван ФРАНКО"Дивувалась зима...", 1880
За сонцем хмаронька пливе,Червоні поли розстилаєІ сонце спатоньки зовеУ синє море: покриваєРожевою пеленою,Мов мати дитину.Очам любо.
Тарас ШЕВЧЕНКО"За сонцем хмаронька пливе...", 1849
Запахла осінь в'ялим тютюном,Та яблуками, та тонким туманом,І свіжі айстри над піском рум'янимЗоріють за одчиненим вікном.
Максим РИЛЬСЬКИЙ"Запахла осінь в'ялим тютюном...", 1925
Земле, моя всеплодющая мати,Сили, що в твоїй живе глибині,Краплю, щоб в бою сильніше стояти,Дай і мені!
Іван ФРАНКО"Земле, моя всеплодющая мати...", 1882
І все то те, вся країна,Повита красою,Зеленіє, вмиваєтьсяДрібною росою,Споконвіку вмивається,Сонце зустрічає...І нема тому почину,І краю немає!
Тарас ШЕВЧЕНКО"Сон" ("У всякого своя доля..."), 1844
І небо невмите, і заспані хвилі;І понад берегом геть-гетьНеначе п'яний очеретБез вітру гнеться.
Тарас ШЕВЧЕНКО"І небо невмите, і заспані хвилі...", 1848
І починається нічнаХрестів і піль розмова,І сповідаються поля,А слухає діброва.
Богдан ЛЕПКИЙ"Сповідь землі", 1905
І там степи, і тут степи,Та тут не такії,Руді, руді, аж червоні,А там голубії,Зеленії, мережаніНивами, ланами,Високими могилами,Темними лугами.
Тарас ШЕВЧЕНКО"А. О. Козачковському", 1847
Квітчастий луг і дощик золотий.А вдалині, мов акварелі, —Примружились гаї, замислились оселіАх, серце, пий!Повітря — мов прив'ялий трунок.Це рання осінь шле поцілунокТакий чудовий та сумний.
Павло ТИЧИНА"Квітчастий луг...", 1915
Клюють ліщину співом коси,дзвенить, мов мідь, широкий шлях.Іде розсміяний і босийхлопчина з сонцем на плечах.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"На шляху", 1934
Кожна деревина хворости пускає,А кожна пташина свою пару має.
Народна пісня
Листар носив листи зелені,листи шуміли. Ех, весна!Плету пісні на веретеніпро молодість, що промина.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Елегія про ключі від кохання", 1934
Лиш спогад знає про ірис,в листах лиш ростимуть зела:дерева чорні та сірі,як влови, згадують зелень.
Богдан Рубчак"Глухої осені", 1967
Ми сподівались, ждали, ждали,Ждемо й тепер... Весни нема, А перед нами і за намиХолодна, темная зима!
Олександр КОНИСЬКИЙ "Сподівання", 1876
Ми чуєм трав зелений крик,Дощів задумані рефрени,Це травень, вічний єретик, —Так з-під землі бомбить зеленоНа рівні вічних партитур!
Іван Драч"Протуберанці серця", 1964
На кичерах сивасті трави,черлений камінь у ріці.Смолиста ніч і день смуглявий,немов циганка на лиці.Розсміяні палкі потоки,немов коханці до дівчат,злітають до долин глибоких,що в сивій мряці тихо сплять,і куриться із квітів запах,немов з люльок барвистих дим.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Елегія про співучі двері", 1934
На розпутті хрест дрімає,На хресті ворона кряче,Осінь стернями блукаєІ за літом гірко плаче.
Богдан ЛЕПКИЙ"В'януть квіти...", 1902

Не забудь, не забудьЮних днів, днів весни,Путь життя, темну путьПроясняють вони.
Іван ФРАНКО"Не забудь, не забудь...", 1882
Нехай обдурений я сном,Нехай осміяний без жалю,Нехай замість весни і раюОсінній місяць за вікном,Нехай! Але в душі моїйЯка цвіла весна рожева!Пахтіли, дихали дерева!
Олександр ОЛЕСЬ"Нехай обдурений я сном...", 1906
Ні моє дунайськеє гирло твоїх козаків не пожерло,Ні моя дунайськая вода твоїх козаків не забрала.Їх турки не постріляли, не порубали,До города-царя в полон не забрали.Всі мої квіти луговії і низовії пониділи,Що твоїх козаків у себе не виділи.
"Дума про розмову Дніпра з Дунаєм"
Ой казав же ти, кленів листочку,Що не будеш падати,-А тепер падеш, земельку криєш,Тяжку зимоньку чуєш.
Весільна пісня
Ой не крийся, природо, не крийся,Що ти в тузі за літом, у тузі.
Павло ТИЧИНА"Ой не крийся, природо..."
Ой не сійтесь, сніги, ой не сійтесь, рясні,Не губіть ви останньої слави;Гріє здалека землю усмішка весни,Пробиваються проліски, трави.
Олександр ОЛЕСЬ"Ой не сійтесь сніги...", 1904
Ой у лісі, в лісі,В лісі на дубочкуОй схилив, схиливГолуб головочку,Та з гори в долиночку,Схилив головочкуЗгори в долиночку...
Народна пісня
Пеститься місячний промінь,Лиже холодний сніг;Чорною плямою коминНа білий килим ліг.
Микола ВОРОНИЙ"Зоряне небо", 1907
По діброві вітер виє,Гуляє по полю,Край дороги гне тополюДо самого долу.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Тополя", 1839
Поклонюсь я низько житам:"Ви простіть мене, блудного сина,Що я вас проміняв, прогадавНа сирени, на брук, на машини..."
Дмитро Фальківський"Та й піду ж я", 1925
Природо люта, мачухо лукава,Убійнице ненаситна, кровава, За що тобі пісні від нас і слава?
Осип Маковей"Природа", 1899
Реве та стогне Дніпр широкий,Сердитий вітер завива,Додолу верби гне високі,Горами хвилю підійма.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Причинна", 1837
Село! і серце одпочине.Село на нашій Україні —Неначе писанка село,Зеленим гаєм поросло.Цвітуть сади; біліють хати,А на горі стоять палати,Неначе диво.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Княжна", 1847
Сипле, сипле, сипле сніг,Килим важче налягає...Молодий огонь в душіМеркне, слабне, погасає.
Іван ФРАНКО"Сипле, сипле, сипле сніг", 1896
Солодкою стрілою пізній цвіт,Скрадаючися, приморозок ранить.Дзвенить земля, як кований копит.Зима прийде — і серця не обманить.
Максим РИЛЬСЬКИЙ"Людськість", 1929
Спливає ранок. Милостивий БогПідніс долоні над хати й поля.
Богдан Нижанківський"Ясніє день...", 1942
Там колодязь студененький,А дуб воду тягне;Не так щастя, як той води Моя душа багне.
Маркіян ШАШКЕВИЧ"Підлисє". 1830
Ти давню праосінь нагадуєш мені:Берегових грабів грезет і злотоглави,Повітря з синього і золотого скла І благодатний дар останнього тепла...
Микола Зеров"Праосінь", 1924
Тихий сон по горах ходить,за рученьку щастя водить.
Осип Маковей"Сон", 1899
Тихо, легко і спрокволаБілий сніг паде, як з сита;Вже ціла земля довколаНим прикрита.
Богдан ЛЕПКИЙ"Перший сніг", 1902
Тиша. Легіт ледве віє;птах мовчить, діброва спить,квітка в розкошах німіє,навіть річка не журчить.
Уляна КРАВЧЕНКО"Рrima vera", 1925
То літньої ночі було на Дніпрі...Чудової теплої ночі!Горіли брильянти в небеснім шатрі,І очі зоріли дівочі...
Микола ВОРОНИЙ"Дніпрові спогади", 1902
Трудно груденьхолоднорукийвіддає мені спогадипогодиочей твоїхі бріві грудей.
Богдан Рубчак"Нарікання на грудень", 1980
Хвалилася березаСвоїми вітами перед дубами.— Хвались, не хвались,Не ти їх кохала,-Кохали віти буйнії вітри,Буйнії вітри, дрібнії дощі.
Народна пісня
Ходжу берегами,Та й не находжуся;Дивлюсь на сади зелені,Та й не надивлюся.
Пантелеймон КУЛІШ"Lago Маggirе", 1862
Холодні хмари залягли блакить,Холодний вітер дме в степу потужно,Гне очерет додолу, шелестить,Мов звір в байраці, виє осоружне.
Микола ВОРОНИЙ"Мандрівні елегії", 1902
Чекає осінь винозора,од багру й золота ясна:Як грона винні в неї груди,уста ж, мов келихи вина.
Богдан Кравців"Чекає осінь", 1933
Чи я в лузі не калина була?Чи я в лузі не червона була?Взяли мене поламалиІ в пучечки пов'язалиТака доля моя,Гірка доля моя!
Народна пісня — Зелена діброво, скажи мені правду:А що в світі красно процвітає?— Червона ма
Чолом тобі, синє, широкеє море!Незглибна безодне, безмежний просторе,Могутняя сило, — чолом!Дивлюсь я на тебе і не надивлюся,Думками скоряюсь, душею молюся,Співаю величний псалом.
Микола ВОРОНИЙ"До моря", 1901
Я знаю, дні мої пролинуть надо мною,Пролинуть окликом вечірньої луни,А я все буду ждать і сумною пороюМинулий кликать час колишньої весни.
Микола ФІЛЯНСЬКИЙ"І знов весна...",1906
Я нам'ятую вечір темнийТепер далекої весни,Зелений берег, ліс таємний,Смоляні пахощі сосни.
Яків ЩОГОЛІВ"Пляц", 1883
Я світ увесь сприймаю оком,бо лінію і цвіт люблю,бо рала промінні глибокоурізались в мою ріллю.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА"Я світ увесь сприймаю оком...", 1925
Я чую пісню, мов крізь сонДалекий Черемош гуркоче;Мені вчувається щоночіТой шелест листя, шум сосон.
Дмитро Загул"Я чую пісню", 1919
Я, сонцеві життя продавшиза сто червінців божевілля,захоплений поганин завжди,поет весняного похмілля.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Автопортрет", 1934
Як князь ранений — день схиливсь на захід,Одкинув свій червоний щит. Рубіни крові бризнули на дахи,І червінню спокійний став блищить.
Юрій Дараган"Вечір", 1925
— Червона калиночко, чого в лузі стоїш?Чи сухи боїшся, чи ягід жалуєш?— Сухи не боюся, ягід не жалую,Стала та й думаю,Як зацвісти маю.
Народна пісня


Категория: Тисяча цитат | Добавил: Kisa (01.09.2009) | Автор: Kisa
Просмотров: 1423 | Теги: Тисяча цитат | Рейтинг: 2.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2019
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz