Україна і її історія очима австрійського
поета (за новелою Райнера Марії Рільке «Пісня про Правду»)
Драматичною, кривавою і суперечливою була
епоха переходу від XIX до XX століття. Суть людського буття, духовні
цінності були поставлені під сумнів. У цей час йшли світові війни,
руйнувалися держави і з'являлися нові. Канули в небуття старі уявлення
про світ, наставав час нових наукових відкриттів.
Райнер Марія Рільке — відомий австрійський поет — подорожуючи
Україною, зацікавився її історією та культурою. У пошуках сенсу буття,
виходячи з ситуації, що склалася, Рільке намагається повернутися до
витоків буття, основ життя, відшукати втрачену гармонію людини зі
світом. Порятунок він вбачає у єднанні з природою. Подорожуючи по
Україні, Рільке вслуховується в музичні твори українського народу.
Результатом цієї подорожі стало написання твору «Казки про улюбленого
Бога», одна з новел якого називається «Пісня про Правду»,
Центральним образом цього твору є образ сліпого співця Остапа, якого
Рільке порівнює з Богом. Рільке стверджує: справлене мистецтво зачіпає
дуті людей, впливає на них, піднімає на боротьбу, і над ним не владний
час. Автор порівнює старого сліпця з міфічним співцем — Орфеєм, чарівний
голос якого творив дива. Так і кобзар Остап піднімав народ на боротьбу
проти пригноблювачів. Рільке прославляв визвольну боротьбу, а силу
могутнього співака порівнював з божественною силою.
Твір побудований як розповідь у розповіді, де мистецтво слова
пов'язує воєдино людей з Богом.
Герой розповіді — Евальд — хоче
почути щось про народних співців.
Автор-оповідач починає
розповідати про широкі українські степи, де живуть дивовижні та
надзвичайні люди, знайомить із сім'єю Петра Якимовича, який малює ікони.
Хід подій змінюється з приходом співака Остапа. Його спів хвилює й
окриляє. Слухаючи розповідь про Правду і Кривду, Евальд робить висновок:
«Цей старий був Богом».
Так австрійський поет і письменник Рільке відкрив Європі надзвичайну
країну Україну з її героїчною історією, сильними людьми і своєрідним
національним колоритом.
Прототипом сліпця Остапа став Остап
Вересай виконавець народних дум та історичних пісень. Він умів надати
простому сюжетові глибину і силу. Майстерно передавав красу народної
пісні, поєднуючи її з грою на кобзі, надаючи незабутнє враження. Така
виразна манера виконання і зробила Остапа Вересая відомим серед
сучасників. Завдяки своєму талантові Вересай будив у слухачах відчуття
пошани до історії та культури України.
