6 КЛАС
ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИІспити юного капітана (за романом Ж. Верна «П'ятнадцятирічний капітан»)
Древній філософ Вергілій казав: «Відважним доля допомагає...». Прикладом цього є роман Жюля Верна «П'ятнадцятирічний капітан».
У своїй книзі французький письменник розповів про надзвичайні
пригоди юного Дика Сенда і його друзів у відкритому морі і нетрях
тропічної Африки. Герої книги пройшли неймовірно важкий і довгий шлях —
від берегів Нової Зеландії до Каліфорнії. Вони переборювали на своєму
шляху і океанські простори, і африканські джунглі, населені дикими
племенами людожерів та лютими хижаками. Ці люди не були професійними
моряками чи досвідченими мандрівниками. Місіс Уелдон та її п'ятирічній
син потрапили в біду. їй ні на кого було розраховувати, крім Діка
Сенда, п'ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на кораблі
її чоловіка. І Дік Сенд зрозумів це, і справдив довіру більш дорослих
за нього людей. Після загибелі екіпажа «Пілігрима» йому довелося стати
капітаном шхуни і взяти на себе відповідальність за життя місіс Уелдон,
її сина і п'ятьох негрів, врятованих командою «Пілігрима».
Дік Сенд залишився капітаном своєї невеликої команди і після того,
як шхуна розбилася об рифи, а її пасажири опинилися в нетрях тропічної
Африки. Чимало іспитів випало на їхню долю. Але важче за всіх було
п'ятнадцятирічному капітану, тому що від його дій, його рішень залежали
доля і життя людей, що довірилися йому. І він виправдав їхні сподівання.
Дік Сенд «був уже майже чоловіком у ту пору, коли його однолітки ще
залишалися дітьми», — пише про нього Жуль Берн. Син невідомих батьків,
що виріс у виховному будинку, хлопчик ще в дитинстві твердо вирішив
«вибитися в люди» самотужки.
«Важка робота моряка вже підготувала його до життєвих битв». Автор
пише, що «у нього було обличчя людини не тільки сильної, але і
відважної». Відважна людина спочатку думає, а потім діє. «Відважним», а
не просто хоробрим майже завжди посміхається доля», — слідом за
Вергілієм повторює Жуль Берн. Діку Сенду довелося думати багато про що,
коли він один вцілів з усього екіпажу шхуни і залишився за капітана.
Адже він не встиг ще засвоїти всіх премудростей морської справи. Йому
доводилося покладатися багато в чому на інтуїцію, природну кмітливість,
спостережливість. Навіть через кілька років, коли Дік одержить диплом
справжнього капітана, його будуть мучити докори сумління: «Якби на
борту «Пілігрима» я знав усе те, що має знати справжній моряк, скількох
нещасть вдалося б уникнути!» Але в тому і полягає заслуга юнака, що
він, не маючи ні достатніх знань, ні досвіду, з честю впорався з
покладеними на нього долею обов'язками капітана і вивів свою «команду»
з усіх випробовувань з мінімальними втратами. Не було тільки старої
служниці і вірного Дінго на святі в будинку Джеймса Уелдона, де
зібралися уцілілі пасажири «Пілігрима» разом зі своїм капітаном.
Сам Дік Сенд і не підозрював, що «зробив щось таке, що називають
блискучими подвигами». Його рішучість, мужність, твердість зробили з
нього справжнього героя. А ретельність і працьовитість допомогли
отримати необхідні знання і диплом капітана, повагу людей. Але за
характером Дік залишався простим і скромним юнаком. Адже він тільки
починав важкий шлях справжнього капітана одного з кораблів Джеймса
Уелдона.
| 
