6 КЛАС
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИАтмосфера в українській родині (за оповіданнями С. Васильченка «Свекор» і «Басурмен»)
І як письменник, і як учитель з великою
любов'ю і відповідальністю ставився Степан Васильченко до своїх
обов'язків. Його кредо були слова: «Народ, на
мою думку, більш достоїн того, щоб з нього брати теми для художніх творів...».
Душа
нашого українського народу наділена лагідністю, природним тактом,
тонким розумом, поетичним світовідчуттям, здатністю жартувати. Саме
маючи на увазі ці особливості національного характеру, і створив Степан
Васильченко
образи людей, яким властиве почуття гумору («Свекор»), змалював життєві комічні ситуації («Басурмен»). '
Оповідання
«Свекор» знайомить нас з малим Васильком, який «завжди викликав усмішку
в дорослих» через його сердите «старування». У сім'ї вже звиклися з
цією вадою малого сина і тому ставляться до неї з іронією. Ми неначе
потрапляємо у лагідно-мудру атмосферу родини, сповнену і піклування, і
любові, і незлого кепкування над Васильковою «старечою» розсудливістю.
Батьки розуміють, що осудом та гриманням тут не зарадиш, тому
жартівливими хитрощами доводять «свекра» до розуміння та признання
через сльози: «Я ма-а-лий ще!»
Не можна без сміху читати оповідання «Басурмен». І хоч описано у
ньому незначний епізод сварки малого Семена із заклопотаною матір'ю,
але стільки лагідного гумору, родинного тепла і народної мудрості в
кожному рядку! Ми розуміємо, що мати, хоч і лається на «басурмена» (бо
той не хоче молитися), але серцем намагається дати йому розуму. Вона
залякує пеклом сина, цю «хрещену тварюку», і тут же «лагідним, тихим
голосом» застерігає свою дитину від пекельних мук і стає зрозумілим, що
і материні сердиті слова, і лупцювання за цигарку, і виганяння з хати
«до басурменів» — це все викликано хвилюванням за рідного сина, за його
душу, його майбутнє. Тому щасливим сподіванням озиваються у нашому
серці «могучі дрібні передзвони радісного нового паламаря», яким стає у
власній уяві бешкетник Семен.
І ми розуміємо, що Степан Васильченко — дійсно майстер короткої
новели та невеликої повісті, в основі яких лежить психологічний
конфлікт. Але водночас його проза відрізняється своєю щирістю,
душевністю, доброзичливим гумором, тонким психологізмом, внутрішньою
делікатністю. Головна ознака його творів — бути гранично правдивими до
життя.
| 