6 КЛАС
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИДоброта душі (за повістю В. Близнеця «Женя і Синько»)
Повість В. Близнеця «Женя і Синько» вийшла
в 1974 році, і одразу ж ста ла помітним творчим явищем в українському
письменстві. її можна назвати і казковою реальністю, і реальною казкою,
оскільки в ній переплелись розповідь про сучасних дітей великого міста
з фантастичними елементами. У повісті фантазійним витвором дівчинки
Жені є кумедний чортик Синько. Чим більше читач знайомиться з ним, тим
стає більш зрозумілим, що цей чортик є уособленням національної
мудрості життя, наступності і зв'язка поколінь, тому що він говорить
про вічні загальнолюдські істини. Саме розмови із Синь-ком виявляють
усі найтонші відтінки і характеру Жені.
Ця дівчинка — звичайна дочка пересічних батьків. Вона навчається в
київській школі і проводить вільний час у звичайному міському дворі.
Але внутрішній світ цієї поетичної дівчинки далеко не звичайний. Він
романтичний, замріяний, іноді наївно-піднесений. Мабуть тому вчителька
у доповідній записці пише, що «характер у дівчини нелегкий», бо її не
завжди легко зрозуміти. Навіть її оточення не здатне зрозуміти уявну
побудову Женею «гібридного» моста, який поєднав би Київ з рідним селом
її батьків. їм здається дивною дружба щирої дівчинки з професором
біології Гай-Бичковським, який вселяє у Женю віру в себе. Дівчинка
глибоко відчуває нерозривний зв'язок з природою, вміє бачити й розуміти
її красу, тому підтримка професора так їй необхідна: «Вірю, Євгеніє, що
цей поклик душі не ослабне у вас...».
Більш за все вчинками «дивної» дівчинки керує народна мораль. Вона
не тільки мріє, але й діє: витягує в Пущу-Водицю своїх постійно
заклопотаних домашньою роботою батьків, торкається босою ногою весняної
землі і відчуває проростання проліска. Доброта її душі допомагає
вивести зі стану морального виснаження та душевного занепаду бешкетника
Андрія Кущолоба.
Цей хлопчик— однокласник Жені, який весь зітканий із суперечностей:
непокірний і водночас чуйний, розумний, розбишакуватий і нестримний в
усьому, немилосердний і жорстокий у ставленні до свого дідуся. На жаль,
час від часу руйнівні інстинкти беруть верх над здоровим глуздом
хлопця. Та, мабуть, він у цьому не винний, бо ще з дитинства батьки
йому щоразу повторювали, що він найкращий і найрозумніший, засипали
його дорогими подарунками. Так і виріс Андрій «генералом Беном»,
заводіякою армії юних шибеників. До батьківського виховання додався й
вплив старшого за віком, нестримного вуличного хлопця — хулігана Вадьки
Задухи.
Перед нами підлітки одного двора, але ж які вони різні! Різний у
них світ, різні мрії, різні уподобання, тому різне і майбутнє. Це,
напевно, ї є головною думкою повісті. Ось чому В. Близнець наголошує на
тому, що душу підлітка треба підтримувати у її чистих пориваннях і
лікувати від жорстокості, нещирості й бездуховності.
Повість «Женя і Синько» — це не просто цікава розповідь про життя і
проблеми міських дітей, але й своєрідний підручник моралі та
становлення юної особистості й відповідальності за неї батьків і
суспільства.
| 