Твір-відгук за картиною О. Саврасова «Граки прилетіли»
Настала весна. Сніг ще не скрізь зійшов,
але в повітрі вже носиться передчуття тепла. Вчора ми ходили в
Ботанічний сад, спостерігали, як прокидається природа, які птахи
першими прилітають ранньою навесні з південних країн. А сьогодні на
уроці нам задали написати твір по картині Саврасова «Граки прилетіли».
Картина Саврасова з вражаючою точністю передає атмосферу весни.
Створюється відчуття, що ти не в класі дивишся на картину, а сидиш в
сільському будиночку і дивишся у вікно.
Повітря чисте і прозоре,
як кришталь. По сірувато-блакитному небу пливуть легкі білі хмарки. Від
землі йде легка пара, хоча сніг ще не зовсім зійшов. Він почорнів,
покрився легкою скориночкою, в багатьох місцях розтанув. У низинах
багато талої води. На передньому плані декілька старих, кривих берізок.
На них граків в'ють гнізда. У берізок на снігу багато пташиних слідів.
Осторонь біжить грак, тримаючи в дзьобі гілочку. Трохи далі стара
капличка з облізлим дахом. За нею видніється рілля.
Все на картині в м'яких, приглушених тонах. На ній немає ні
яскраво-червоних, ні яскраво-жовтих фарб, проте картина світла, і
головне — на ній ми відчуваємо повітря. Сам Саврасов говорив, що без
повітря пейзаж — не пейзаж. Все на картині по-весняному радісне і
святкове.
