5 КЛАС
ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ
З шаною до всього українського (Олена Пчілка)
«Я по засіку метений, я на яйцях печений,
я від баби втік, я від діда втік, то й від тебе втечу!» Ці слова,
мабуть, відомі всім українським дітям. Цю пісеньку постійно співає в
улюбленій багатьма українській народній казці «Колобок» головний
персонаж — Колобок, який втік від діда, від баби, від зайчика, вовка,
ведмедя. Не зміг втекти тільки від хитрої лисиці, яка його з'їла. А
подарувала цю казку багатьом поколінням дітей відома українська
письменниця Олена Пчілка. Вона записала її за народним переказом.
Справжнє ім'я письменниці Ольга Петрівна Драгоманова (Косач). Вона
народилася 29 липня 1849 року у місті Гадячі, що на Полтавщині.
Походила зі славетного роду Драгоманових. її предки перебували на
дипломатичній службі у Богдана Хмельницького, зробили значний внесок у
розвиток української культури.
Батько письменниці був освіченою людиною, мав юридичну освіту,
захоплювався літературою, писав вірші, оповідання, збирав народну
творчість. Дітей у родині Драгоманових змалку привчали шанувати
природу, любити мистецтво, з повагою ставитися до українських традицій.
До всього народного, національного у сім'ї Драгоманових ставилися дуже
шанобливо, любили співати українські пісні. Мати майбутньої письменниці
мала гарний голос і знала безліч пісень.
Початкову освіту Олена Пчілка здобула вдома під керівництвом
батьків. Потім, як годилося в ті часи в родинах із достатком, її
віддали на навчання до Київського пансіону шляхетних дівчат.
Під
час навчання у Києві, завдяки своєму братові Михайлу, вона спілкувалася
з відомими в Україні людьми: композитором Миколою Лисенком,
письменником Михайлом Старицьким, іншими представниками української
інтелігенції.
Олена Пчілка рано почала займатися громадською роботою,
літературною і видавничою діяльністю, брала участь у підготовці
випусків альманахів «Рада», «Перший вінок». Вірші й оповідання
письменниці друкувалися в українському журналі «Зоря». Власні твори і
своє життя вона присвятила боротьбі за українське слово, за збереження
народних основ у вихованні дітей. Олена Пчілка зробила великий внесок у
збереження і відродження національної культури. Український народ не
завжди мав право говорити, писати, друкувати книжки рідною мовою. Діяла
заборона на викладання рідної мови у школах. Письменниця не боялася йти
проти настанов тодішньої влади. Вона неодноразово зверталася з вимогою
скасувати заборону на друк і викладання в школах українською мовою.
Олена Щілка вважала, що діти — це скарб, надія, це — молода
Україна. Протягом свого життя вона багато працювала для того, аби
маленькі українці не виростали перевертнями, вміли шанувати своє, рідне.
Багато
віршів, оповідань, байок написала Олена Пчілка. В них вона вмілою рукою
митця змалювала неповторний світ дитинства. В її творах оживають і
починають говорити дерева, розмовляють тварини і птахи. До речі,
письменниця працювала не тільки над творами для дітей. Вона також була
визначним вченим-літературознавцем, етнографом, фольклористом,
записувала і літературно обробляла народні перекази. її перу належать
такі праці, як «Українські колядки», «Український народний орнамент»,
«Українські народні легенди останніх років».
Не завжди доля була милостивою до цієї жінки. Життєвий і
літературний шлях Олени Пчілки позначений життєвими трагедіями і роками
забуття. їй довелося пережити ранню смерть своєї талановитої доньки,
відомої української письменниці Лесі Українки. Зазнала вона
переслідувань у роки сталінських репресій. Не стало Олени Пчілки 4
жовтня 1930 року.
Сьогодні творчість талановитої письменниці повертається із забуття.
Довгий період за радянських часів про часу про неї не писали, не
друкували творів, намагалися взагалі викреслити ім'я Олени Пчілки з
пам'яті українців. Тільки тоді, коли Україна стала незалежною, почали
видавати її книги, шанувати пам'ять про цю талановиту людину, як
належить.
|
