5 КЛАС
ТВОРИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Дума про хліб
Ця тема — водночас проста і складна.
Проста, бо немає людини, яка б не могла сказати, що таке хліб. Складна,
бо надто символічною є ця річ для всіх нас.
Далі треба писати, що без хліба людина не проживе. Проблема в тому,
який хліб мати на увазі. Так, хліб входить до денного раціону, мабуть,
90 % землян і в багатьох мовах символізує їжу як таку. Але дуже
небезпечно зупинятись тільки на житньому чи пшеничному хлібі. Думаю,
тут треба говорити власне про людське щастя.
Найщиріші уявлення про щастя зустрічаємо у святкових побажаннях, коли
зичать, щоб був:
Мир на землі та
Хліб на столі.
Це
правда, та не вся. Приклад сучасних розвинених держав доводить, що й
надмір хліба на столі не робить людину щасливою. Більше того, як
стверджує статистика, найбільший відсоток самогубців у світі
приходиться на американських мільйонерів — людей, які могли б кожний
прогодувати кілька областей, а то й маленьку державу! Чому ж ці люди
йдуть із життя?
«Не хлібом самим буде жити людина...». Наскільки правильні слова!
Скільки суспільних експериментів (наприклад, соціалізм у СРСР та Китаї)
провалилося через неврахування цього. Неправда, що у здоровому тілі —
здоровий дух. Радше, навпаки. Залізне здоров'я і тугі м'язи ще нікого
не врятували від страху за життя рідних, невизначеного майбутнього,
незнання цілі у житті, не навчили справжніх людських відносин. У
багатьох тюрмах спостерігають ситуацію, коли кремезні «бугаї»
виструнчуються перед худорлявими «авторитетами», які беруть гору тільки
силою духу. Та й у фізичному світі те ж саме — смерть приходить тоді,
коли із сильного тіла виходить невидиме життя. І тут уже нічого
заподіяти неможливо.
Людині для повноцінного існування духовний хліб потрібен так само,
як і фізичний. Культура, освіта, переконання, внутрішня шляхетність,
чуйність і такт — усе це потрібне гармонійній особистості. Але
найбільше людині потрібен Хліб життя, Слово Боже. Довгі роки ми
спочатку відкрито воювали з ним, а потім просто замовчували,
прикриваючись розмовами про необхідність «бути як всі», «головне — без
крайнощів і збочень», «це — моя особиста справа...». Тепер — унікальний
час свободи і права вибору. Ніщо так не змінює людину на краще, ніж
наслідування біблійних ідеалів.
Ми — свідомі особистості й не можемо ухилятися від складних рішень
тільки тому, що «так роблять усі», а «так не робить ніхто*. Настав час
власної відповідальності. Для щастя потрібен хліб фізичний, але
духовний — не обхідний.
