5 КЛАС
ТВОРИ З РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ
Хліб на столі
Твір-мініатюра
Історія українського народу містить у собі
багато цікавого. Одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям,
славою і гордістю сповнені інші. Але кожна з цих сторінок обов'язково є
невід'ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди
славився, як завзятий та наполегливий. Той, хто поважав працю і був
знайомий з мистецтвом сіяти, вирощувати, косити, молотити і пекти хліб.
Цікаво, що між далекими за значенням словами «життя» і «жито» такий
близький зв'язок. Імовірно, що саме в такий спосіб наші предки воздали
заслужену хвалу житові-годувальнику, хлібу, без якого справді майже не
можливе життя людське. Тому що природою хлібна зернина створена з таким
самим високим натхненням, «у мить щедрого осяяння, яке витрачено
нею і на саму людину», як казав В. Яворівський. Мабуть саме тому з
прадавніх часів наш народ цінує понад усе хліб, сіль і честь. Д. Прилюк
дав цьому таке пояснення: «Хліб — то багатство, достаток, сіль — то
гостинність і щедрість, а честь — то людська гідність, за яку предки
наші стояли, навіть не маючи шматка хліба, ані дрібка солі».
Ще моя бабуся завжди казала: «Спочатку хліб на стіл ставлять, потім люди сідають».
А ми питали: «Чому?»
«Тому,
— казала бабуся, — що в ньому є людська праця, надії, спогади. Буде
поганий настрій у хазяйки, що хліб пече, — і за столом усі посваряться.
А якщо вона буде лагідна — і хліб буде гарний, і мир у родині».
Ми запам'ятали її слова. І хоч бабусі вже з нами немає, я завжди
першим на стіл ставлю хліб, коли ми сідаємо їсти. Бо він є основою
будь-якої вечері, сніданку, чи обіду.
