На підвіконнях нашої школи стоять квіти.
Батьки придбали або виростили їх власноруч і принесли влітку, перед
святом 1 вересня. Але через тиждень частина горщиків була забруднена: в
них з'явилися папірці, жуйки, листки були обірвані, зламані, квіточки
валялися на підлозі. Невже учні не розуміють, що красу потрібно берегти?
Адже все
це створюється для нас! Виходячи на перерву, ми дихаємо чистішим
повітрям, тому що саме квіти допомагають його очищувати. Ми також
бачимо красиві листочки, пелюсточки в акуратних горщиках, і самі стаємо
краще, людяніше. Навіщо ж поводитися, як дикі люди, яких, мабуть,
нікому удома виховувати або просто розповісти, що до людської праці,
завдяки якій квіти ростуть у горщиках, потрібно ставитися з повагою? Невже є у нас такі жорстокі люди, які не розуміють, що квіти теж
живі! їм боляче, коли їх рвуть, ламають, кидають! Просто вони не можуть
нам про це розповісти!
А може, ті учні, які це роблять, просто
не замислювалися над тим, як безглуздо виглядають їх вчинки? Від імені
квітів хочу сказати вам: «Вже час! Задумайтеся!». Тому що сьогодні вам не жаль зламати чужу квітку, а завтра ви
вчините так само з чужим людським життям. Вам буде не жаль зламати
його, адже ви вже почали це робити зі своїм власним...
