Закінчувалися суворі морози, на всьому
відчувався подих весни. У лісі вже розтанули останні острівці снігу.
Під весняними променями сонця запарувала земля. Сонячні зайчики заграли
на галявині, вони наче хочуть розповісти всьому живому в лісі, що час
прокидатися. Цінна окраса наших лісів і дібров — конвалія. її ніжні пахучі
дзвіночки втілюють у собі радощі весни. Вона є однією з улюблених
ранніх квітів. А скільки казок, легенд, повір'їв та міфів складено про
цю чарівну квітку! А онде між деревами під першим сонячним промінчиками з'явилися
проліски. Вони були зовсім маленькі і тендітні. Вперто і наполегливо
пробивали вони товстий килим торішнього листя. Ніжні блакиті пелюстки,
наче усміхаючись, тягнулись до сонечка. Від їхньої блакиті в лісі
затишно і тепло. Квіти були такі ніжні, що навіть шкода було їх зривати.
