Ей вей Каламай, продав жінку за печінку, а сам ходить як бугай.
Жид брехнею живе, все з нас тягне.
Жид і молячись, вчиться обманути.
Жид мовить: "Хрест не зіпсує, ні направить".
Жид ні сіє, ні оре, а обманом живе.
Жид хату закладає, та муркотить (Богу все молиться).
Жид як не збреше (не обманить), то удавиться.
ЖИД ЯК не ошукає, то і не пообідає.
Жид-Єврей, повна с-ка червей.
Жида вбий — сорок гріхів з душі.
Жида перехрести, та голову відотни.
Жиде-Жиде свине (свиняче ухо).
Жиди, Жиди! Верніться та візьміть свою тітку (Лихоманку; кричать на проїжджаючих Жидів).
Жидів як собак.
Жидівське і панське не пропаде.
Іродове кодло.
Кукіль з пшениці вибирати Жидів і Ляхів різати.
На тобі сину рака, нажерися та молоти.
Над Жида нема кріпшого в вірі.
Не хотіли Жиди їсти манну — найже зїдять дідька.— ... нехай же їдять цибулю.
Не чіпай Жида, бо велика огида.
Недовірок.
Ні одного вихриста могилки не видно.
Псявіра (на жида більше)! Псяюхо!— Песій син!— Собачий син!
Рабін умер, а книжка зісталась.
Способом, способом, дванадцять Жидів на силу корець хмелю витаскали на гору.
То Жидівська напасть.
Усякому мирянину по семеро Жидовинів.
Хоч би Жид був з неба, вірити йому не треба.
Як біда то до Жида, а як мине біда — най дідько бере Жида.
Як біда, ми до Жида (докір тому, що при лихові іде до шинку).
Прислів'я, приказки - ЖИТИ ІЗ ЗАВТРА
Аби душа сита, та тіло не наге, на віку усього доведеться.
Буде з нас — не діти в нас; а діти будуть, то самі добудуть.
Будь мудрий: натягай маленьку латку на велику дірку.
В своїм селі буде і сії.
Вовк ситий і коза ціла.
Всякі гроші хороші, та бережи їх про чорний день, та про лиху годину.
Гріш копи стереже.
Гріш круглий — розкотиться.
Гроші не полова.
Де можна в торбу, там мішок не потрібний.
Де просто, там янголів зо сто.
Держи копійочку про чорний день.
Добра і бридня та не щодня.
Є, спасибі Богу, хліба за душу, грошей за нужу — та й буде з нас!
Жий, як можна.
Запас біди не чинить.– ... і їсти не просить.
Захотів пишно!... аби затишно!
Зірко до зірка (зерно до зерна), то буде мірка.
І кози ситі, і сіно ціле.
І після обіду ложка пригодиться.
Із копійок рублі робляться.
Коли у свободі, гадай о пригоді.
Копійка рубель береже.
Копійки люблять, щоб їх числили.
Кравець крає, як йому сукна стає.
Курка по зернятку клює, та сита буває.– і то наїдається.
Люди знайшовши та числять.
На
віку, як на довгій ниві.– ... всяко трапиться, усякого хліба
скоштуегься — і твердого і мягкого.– ... різно буває, і добре і зле. На
довгім віху доведеться і в глеку.
Нащо то свічка горить? – За пана цапа!
Не до жиру — аби живу.
Не сягай через крупи до пшона.
Нехай лежить: воно їсти не просить.
Пане, бери черевик на патик.
По своєму ліжку простягай ніжку.
Придасться про лиху годину.
Розумний чоловік заздалегідь готує.
Спостережуть бридню хутко.
Сяк-так, аби вижити.
Так горнуться, як одягнуться.
Треба жити з завтрам.
Треба так жить, як набіжить.
Треба хліба і після обіда.
Хоч іду в гостину, то беру хліб в торбину.– Ідеш на один день, а хліба бери на тиждень.
