Среда, 03.06.2020, 07:34
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки - ЖЕНИТИСЯ

"Пішла б ти замуж"! — "Та би ся пішло"! — "Маєш ти що"? — "Та би ся знайшло"! — "А робила би"? — "От, розговорилистися"!
А робив би? — Нехай-но! — А ївби? — Дай-но! — Оженивбися? — Ого! — А сорочка де? — Мовчи!
А що зробиш, як судьба Божа.
А що ми люди чесні без худої науки, то от вам хліб у руки.
Аби дубки, а берізки будуть (аби парубки, а дівчата будуть).
Аж трясеться заміж.– ...та ніхто не сватає.
Бабина куриця, на моїм подвірю кублиться (змітають свати).
Близько, та ходити слизько — далеко, та ходити легко.
Бог тому дасть, хто рівню узяв.
Бодай сватальнику добра не було.
Відрізана скиба від хліба (вийшла заміж).– ... вже її не притулиш.– Відрізана скиба до хліба не пристане.
Віно або вовк зїсть, або згине само.
Воли корови даю, а далі не вгадаю.
Вступив у закон, як свиня в болото.
Вступив у закон, як собака в цибулю.
Гарбуза взяти.– А що, дістав гарбуза?– Йому печеного гарбуза дали.
Голубець гукає, як пари шукає.
Гуляй доню, піймавши долю.
Дав йому віна вязочку сіна, клубок соломи і міх полови.– Дам тобі віна три вози сіна, сучку і байрак і семеро собак, і того вола, що дома нема.
Де родилася, а де пригодилася.

Десяту уже он пасе (десяту сватає).
Дівка як верба: де посади там прийметься.
Дівкою повна вулиця, жінкою повна піч.
Дістанеться стиду-бриду цілувати повновиду.
Для подиву дівку продають.
До весілля дівка гарна (або: мила), а там хоч покинь.
Добра дівка — як старости йдуть, тоді хату замітає.
Добру ріллю ори плугом, а хліб буде. (не бійся до вбогої залицятись, аби добра).
Доки не поберуться, любляться; а як поберуться, то судяться (або: чубляться).
Женись — перемінись, (або: Женитись– перемінитись).
Жінка не черевик: із ноги не скинеш.
Жодна пташка без товариша не пробуває в лісі.
З віном дівці не сидіти.
З гарної дівки, гарна й молодиця. —... гарно завертиться, любо подивиться!
З доброго коня не жаль і впасти.– Ліпше з доброго коня впасти, ніж на поганому їхати.– Не жаль що з коня впав: голову зломив, та з доброго.
За гарного піди, гарне й лихо буде.
Забув, що оженився.– Оженився, та й пішов в солому спати.
Забувай батькові норови, а бери мої.– Покинь норови батькові та материні, а бери чоловікові, (на весіллі, як везе вже до дому молодий молоду; обійде довкруги воза з києчком і каже: Покидай і т.д.).
Заговіла — бодай батеньку хата згоріла. (не вийшла заміж).
Заков принявши, не по собачому жити.
Заміж іти — не дощову годину перестояти.
І не бийте мене, і не лайте мене: коли я вам докучила, віддавайте мене.
Іди на чотири вітри, а на пятий шум.
Із чорною головою у батька добре, а з сивою не так (або білою).
Карай (або: Не карай) Боже віком — карай добрим чоловіком.
Кіт гуде — в нас весілля буде!
Кожна птиця знайде свого гриця.
Козак оженився, неначе упився.
Коли б вам гарбуз не покотився!
Коли дівці сходить на вінці, то збабіє.
Коли молодий зі старою жениться, то так, якби молоді неуки-коні, до старого воза запряг.
Кому весілля, а кому безділля.
Красне личко серцю неспокій.
Личко дівку віддає.
Любов (кохання) в голоді не сита.
Любю сваху на віз саджати.
Лягла не клята, встала не мнята (ніхто не буде лаяти, ні бити, як дівуватиме).
Молись дівко Богу — та й в дорогу.
Моя дорога — до чийогось порога; моя стежечка — до чийогось сердечка.
Нашому слову кінець, а ви зробіть нашому ділу вінець (кажуть свати).

Нащо нам гроші, коли ми самі хороші!
Не борони батеньку, хоч за возом побігти!
Не борони батьку, узяти за хатку.
Не дай Боже два рази женитись, а три рази селитись.
Не жаль утопитися та у чистій воді.
Не задирай голови, коли заміж бажаєш.
Не збирайся в свати, як до вінця не вести.
Не квапся женитися, бо ще тобі жінка стане кісткою в горлі — її Бог сотворив з кістки.
Не мав лиха, так оженився.
Не оженишся, поки тя не оббрешуть.
Не плач небого, що йдеш за нього: нехай плаче він, що бере біду у двір.
Не страшно женитись, а страшно журитись.
Нежонатому "пху", а жонатому й жінка в очі наплює.
Нема кому ні обіпрати, ні облатати: треба женитися.
Нехай вороги їдять булки, а ти дівка, думай думки.
Ні пес з хвостом, (за себе не візьме).
Ні продати, ні проміняти: лучше було не брати.
Ні стуку, ні гуку — повезли як суку, (кажуть, як весілля було без музик).
Нужда в вікно, а любов у двері.
О, сиди дівко, хтось тебе здибає.

О, ще буде паску гнітити (не віддасться цього року).
Одні пучки голі (без віна).
Оженився дурноватий, та взяв біснувату; та не знали що робити, підпалили хату.
Оженився то вже й зажурився.– Не женився — не журився; оженився-зажурився.
Оженився — зажурився, продав жінку за сопілку, а сам ходить, як бугай.
Оженився, як на леді заломився.
Оженися, не журися — піде тобі рукою: жінка піде за борщем, а ти за мукою.– Не давно ся оженили, не пішло рукою: жінка пішла за пшоном, а я за мукою.
Оженитись — не напасть, та щоб оженившись — не пропасть.
Ой щоб менша під корито не підвернула! (Як підростає менша дочка і сподіваються, що краща буде за старшу і скоріше заміж піде).
По сім за цибулю, (жінок так цінять).
Поберімся небого; в тебе мало, а в мене нема і того.
Поки дівка не віддасться, то і псові води подасть; а скоро віддасться, то і собі не хоче.
Поможи Боже нежонатому, а жонатому й жінка поможе.
Постав хату з лободи, а в чужую не веди.
Поти дівка не віддасться, поки не огудять.
При своїй небозі добре і в дорозі.
Про мене синку, хоч і свинку.– ... аби була невістка.
Прощайте пороги, де ходили мої білі ноги.
Пху на землю, заки ся оженю.
Робила не робила — аби двір закрасила.– І воза не возила, та двір украсила. (кажуть про дівку, що вийшла цнотливою).
Сам чорт не пізнає, яка з дівчини вийде молодиця.
Свасі перша чарка і перша палка.
Світить волосом (дівує).
Сего цвіту, по всему світу (дівчат).
Сиди грибе, поки тебе хтось здибле.
Сиди до сивої коси, а за ледащо не йди.
Сидить дівка до сивої коси, а заміж не піде.
Сидітимеш до сіди-коси.
Силою пхаєте, (заміж).
Сів зажурився, що з милою оженився.
Соломяний парубок, а золоту дівку бере.
Сорочки нема, а женитися гадає.
Спарувати, та й чорту подарувати.
Стара пані і старе вино все добре, але не стара дівка.
Старий кінь борозни не псує, (про старого як жениться і т.п.).
Старій кобилі не брикати, сивій бабі не цілувати.
Суджене — не розгуджене. — Кого Бог судить — чоловік не розгудить.
Судженого і конем не обїдеш.– ...і гетьманським конем...!
Та й ти там холявки попік? (про невдачу як сватається; або: як вчащає до якої дівки чи молодиці).
Ти свою долю у неділю проснідала, а в пятницю проспівала.
Тільки що задумаєш свататись, то й станеш зараз брехати: без брехні жоден чоловік не сватався.
Тоді любов бере, як достаток є (або: гроші є).
Трясітеся рубці, дивітеся молодці: хоч сорочки не маю, женитися думаю.
У батенька високі ворота, а у мене коли б ще вищі.
У свого батька і рай і мука.
Усякої тварі по парі.
Хоч "ох" — та вдвох).
Хоч без зубів і в однім оку, аби цього року.
Хоч відьма, аби хлібна.
Хоч далеко , та дихати легко.
Хоч за вола, аби дома не була.
Хоч за пенька, коли нема синка.– ... панка.
Хоч за старця, аби не остаться.
Хоч заручена, аби не звінчана.
Хоч клапоуха, та до двора сторожка (господарна, працьовита).
Хоч кривоніс, аби Бог приніс.
Хоч ледачий, аби ковнір стоячий.
Хоч не сильна, аби двір закрасила.
Хоч нема зїсти, аби було з ким сісти.– Хоч є що зїсти, та нема з ким сісти.
Хоч сова, аби з другого села.

Хоч у одній льолі, аби у любові.
Хоч у попіл кусок умочу, та солодко зїм. (хоч з потом зароблю).– Хліб у попіл умочу та зїм.
Хоч хліба ні куса, аби без вуса. Коли не годна молодиця, то не хочу голубця (старого — сивого як голуб).
Хто рано одружиться, той вік не натужиться.
Це не на рік, а на цілий вік.
Чи віддасьте, чи нехай ще підросте?
Чиясь доля плаче!
Чом за нього не йдеш? — Стидко та бридко: Яремою зветься!
Шкода ходу до поганого роду (як парубок сватає дівку, а родина не хоче).
Що написано на роду, того не обїдеш і на леду.– Що кому написано на роду, то й конем не обїдеш.
Як би на вашій леваді та мій вітряк (до сусіда сватається).
Як була я у батенька, то була чубатенька; а як пішла до свекрухи, то обіли чуба мухи.
Як гарна молодиця,то гарно подивиться.
Як за стіну засунулась (усе сидить дома, як пішла заміж).
Як заручився, так і діло святе.
Як мається удвох плакати, то краще одному.
Яку йому кару дати? — оженити його, то він буде знати!


Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (01.09.2009) | Автор: Kisa
Просмотров: 1568 | Комментарии: 1 | Теги: Прислів'я, приказки | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 1
0
1 Андрій   [Материал]
Шукав прислів'я, знайшов у вас і на сайті http://proverb.referatwm.ru/category/

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2020
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz