Статистика
Онлайн всего: 1 Гостей: 1 Пользователей: 0
|
Каталог статей
Пословицы и поговорки. Прислів'я, приказки
Прислів'я, приказки - Українські
"Бов! Бов! — на московській брехні.
|
"Сідай, бабо, підвезу". "Нема часу – треба йти!"
|
"Що ваші дівчата роблять?" — "Шиють та співають" — "А мати?" — "Порють та плачуть".
|
"Щоб ти зозулі не чув"! (каже баба). "Мені і удод закує"! (відказує Москаль).
|
... Аж волосся стало сторч.
|
Kоня кують, а жаба ногу тягне.
|
А в суботу на роботу — то хай іде мама, а в неділю на музики — то вже піду сама.
|
А ви часом — не з Брехунівки?
|
А воно буває, що й вівця вовка з'їдає.
|
А дзуски!
|
А зась!
|
А мені хоч з-під нігтя виколупай!
|
А не любиш — не цілуй!
|
А ні граєш, а ні заважаєш.
|
А ні до любові, а ні до життя.
|
А ні до сака, а ні до бовта.
|
А ні нам, а ні вам.
|
А ні свячена вода не поможе!
|
А це було на Покрову, після Петра, як цвіли віники.
|
| А що ви мені? – Ні сіль, ні гречка! |
А що піймав облизня!
|
А що то? – У горщечка голова заболіла.
|
А щоб йому випадком випало!
|
А щоб йому ні дна, ні покришки!
|
А щоб кури загребли!
|
А як би ти язик прикусив!
|
А, щоб тебе люди не знали!
|
Аби болото, а жаби будуть.
|
Аби болото, а чорти знайдуться.
|
Аби було корито, а свині будуть.
|
Аби голова на в'язах, а розум буде!
|
Аби голова на плечах, а розум — дарма.
|
Аби голова пройшла — хвіст дожене.
|
Аби день до вечора.
|
Аби день переднювати та ніч переночувати.
|
Аби дружна громада, то урожаю випросить.
|
Аби душа в тілі!
|
Аби здоров'я, а гріхи будуть.
|
Аби зуби, а хліб буде.
|
Аби зуби, то хліб буде.
|
Аби кінці з кінцями позводить.
|
Аби люде, а піп буде.
|
Аби мед, а мухи знайдуться.
|
Аби місяць на мене світив, а про зорі то й байдуже.
|
Аби озеро, а найдеться жаба, що буде роххати (крякати, кумкати).
|
Аби пшоно, каша буде.
|
Аби розум — щастя буде.
|
Аби руки і охота, буде зроблена робота.
|
Аби сіяв вчасно, то і вродить рясно.
|
Аби танцювати вмів, а робити — лихо з ним.
|
Аби хліб, а зуби будуть.
|
Аби хліб, а зуби знайдуться.
|
Аби цвіт, а ягідки будуть.
|
Аби шия — ярмо буде.
|
Або будемо на Русі, або пропадемо усі.
|
Або добути, або дома не бути.
|
Або дома не бути, або волі здобути.
|
Або зиск, або страта.
|
Або пан, або пропав!
|
Або пан, або пропав.
|
Ані пришити, ані прилатати.
|
Ану вставай, чоловіче, третій півень кукуріче.
|
Апетит з їдою прибуває.
|
Б'є, наче молотком по голові.
|
Б'ють не лежачого, а ледачого.
|
Б'ють Хому за Яремину вину.
|
Б'ють, а плакати не дають.
|
Бiда не каже "гай", але все "йой".
|
Бiда не каже "гай", але все "йой".
|
Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати".
|
Бiди не треба шукати, злодй самi лiзуть до хати.
|
Біга, як Настя в конопельки.
|
Біга, як опарений.
|
Біда без дощу росте.
|
Біда біду бачить по сліду.
|
Біда біду знайде, коли й сонце зайде.
|
Біда біду тягне.
|
Біда кінно приїздить, а пішо відходить.
|
Біда на світі, коли нема правди!
|
| Біда не спить, а по людях ходить. |
Біду й не клич, вона сама залізе на піч.
|
Біжить, мов з шибениці зірвався.
|
Біжить, як Марфа з пиріжками на торг.
|
Бійка бійкою, а у Верхівці ярмарок у середу.
|
Бійся більше зради, як голодного вовка.
|
Бійся не мудрого ворога, а лихого приятеля.
|
Бійся не того собаки, що бреше, а того, що лащиться.
|
Бійся не того, хто гарчить, а того, хто мовчить.
|
Бійся пса не того, що гавка, а того, що лащиться!
|
Білий, як смерть.
|
Білий, як стіна.
|
Білі руки роботи бояться.
|
Білі руки чужі труди люблять.
|
вбережуся.
|
Є в глеку молоко, та голова не влізе.
|
Є в глечику молоко, та голова не влазить.
|
Є в глечику молоко, та голова не влізе.
|
Є два роди жiнок: мальованi i звичайнi.
|
Є ложка, та в мисці нема.
|
Є розум над розум.
|
І дурень каші наварить, аби пшоно та сало.
|
І дурень кашу зварить, була б крупиця та водиця.
|
І з тобою, і без тебе хоч лягай у домовину: із тобою жить несила, а
|
І за морем люди б’ються з горем.
|
І за рідного батька правду кажи!
|
І за соломинку вхопиться, хто топиться.
|
І замерз, як пес, і голодний, як собака.
|
І замерз, як пес, і голодний, як собака.
|
І замужем не була, і без мужа не жила.
|
І злодіїв не було, і батька вкрадено.
|
І злодій просить бога, щоб украсти.
|
І злодія не було, а батька вкрадено!
|
І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.(кузнец, сапожник, портной)
|
І кози ситі, і сіно ціле.
|
І колеса треба мастити, щоб легше котити.
|
І комар кобилу загризе, коли вовк поможе.
|
І комар коня загризе, коли вовк поможе.
|
І комашки мають подушки, а бідняк — у голові кулак.
|
І кума сором, і хліба жаль.
|
І ладаном не викуриш.
|
І лід іскру дасть, коли добре потерти.
|
І малі камінці роблять синці.
|
І малі камінці роблять синці.
|
І на вовка буває пригода.
|
І на сонці є плями.
|
І найкращою мітлою з хати злиднів не виметеш.
|
І найкращою мітлою з хати злиднів не виметеш.
|
І нашому Богу, і вашому.
|
І пани, й підпанки луску шкребуть.
|
І пастух вівцю б'є, що не туди йде.
|
І попи, і пани — одного поля бур'яни.
|
І риба б співала, якби голос мала.
|
І рогатий бугай колись телям був.
|
І сам не гам, і другому не дам!
|
І сам не гам, і другому не дам.
|
І сам не їсть, і другому не дасть.
|
І свиня б літала, та неба не бачить.
|
І свиня б літала, та неба не бачить.
|
І сила перед розумом никне.
|
| І собака б ткав, якби хто нитки в'язав. |
Іде, як корові сідло.
|
Ідеш на день — бери хліба на три дні.
|
Ідеш на день, а харчу бери на три дні.
|
Ідеш пішки, то на дідька тобі віжки.
|
Іду, іду не свіщу, а найду — не спущу.
|
Із малого монастиря мала й милостиня.
|
Із своєї печі і дим не гіркий.
|
Із собою завжди с про що посперечатися...
|
Із сухими дровами і мокрі горять.
|
Індик хоч не співає, та багато думає.
|
Інколи уколи сатирикiв бувають гостріші вiд уколiв лiкаря.
|
Інша рада гірш, як зрада.
|
Інший в ноги кланяється, та за п'яти кусає.
|
Іржа залізо їсть, а чоловіка — хвороба.
|
Іржа їсть залізо, а туга — серце.
|
Існують двi речi, на якi ми нiколи не є приготованi, а саме – близнята.
|
Істина відома: чоловік — на майдані, а жінка — вдома.
|
Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.
|
Ішов, ішов дорогою — та і в яму впав, любив, любив хорошую — та й плюгаву взяв.
|
| Іще той ся не вродив, щоби йому догодив. |
Їли — попотіли, робили — померзли.
|
їсти мастак, а до роботи — ледак.
|
Їсть, аж за вуха не відтягнеш.
|
Їхав до Хоми, а потрапив до куми.
|
Їхав до Хоми, а потрапив до куми.
|
Їхав у ліс, а став біля шинку.
|
Їхала я, їхала і здибала Міхала.
|
Їхали ми, їхали додому, до хати, як приїхали – ні взяти, ні дати.
|
Їхали ми, їхали додому, до хати, як приїхали – ні взяти, ні дати.
|
Їхало помело: в гостях у віхтя було.
|
Очі-завидощі!
|
"Де живешь куличе?”— "В болоті”— "Там же погано!”— "Я привик!”.
|
— ... ато з міста, та ще й (напр. Полтави), то й вірити не хочеться.
|
— А скільки ти бабо піймала горобців?— Оце синку тільки цього піймаю, то ще дев’ять зостанеться, щоб було десять!
|
— Аби свіжа копійка!
|
— Відрізана скиба до хліба не пристане.
|
— Вовка таки до ліса тягне.
|
— Господи, за що ти мене караєш: чи я горілки не п'ю, чи я жінки не б'ю, чи я церкви не минаю, чи я в корчмі не буваю?
|
— Дай Боже нашому теляті, та вашого вовка з’їсти.
|
— Дивиться, як вовк на козу.
|
— Добра жінка дванадцять раз на день одурить, а як яка то й без числа.
|
— Е в коморі!... якби то в полі та на добрім коні — то б то йому було стидно!
|
— Е, та погано ти танцюєш бабо! — Але зате довго!
|
— Жебрацької торби ніколи не наповниш.
|
— Жінки довге волося мають, а розум короткий.
|
— За вовка мовка, а вовк у хату.
|
— За лежнею ніколи посидіти.
|
— Колись таки діждемось сонця в віконце.
|
— Куй залізо, поки не застигло.
|
— Між вовками по вовчому і вий.
|
— Найшов — не радуйся, а загубиш — не плач.
|
— Не бий, не волочи — у горілці язик намочи, усю правду скаже.
|
— Не нагодуй його хлібом, не буде тобі ворог.
|
— Не напоївши, не нагодувавши, ворога не наживеш.
|
— Пани як дурні: що хотять, те й роблять.
|
— Переплив море, та й при березі утопився.
|
— Поки товстий схудне, то худий здохне.
|
— Пошли дурня, й сам будеш дурень.
|
— Сідай бабо підвезу тебе!— Нема часу треба йти!
|
— Скільки не живеш, а все дурнем вмреш.
|
— Склянного бога поцілувати.
|
— Ти йому хліба і солі, ще за пазуху дай,— а він камінь за плечима.
|
— Третьої клепки не достає.
|
— Хіба то переймеш, що по воді пливе!
|
— Хоч горохом об стіну, а він все своє.
|
— Хто винен?— Кума!— Та же її в хаті нема?— Так плахта її висить, — будемо її бити.
|
— Хто?— Хтокало!
|
— Хутко зачує кіт, де сало.
|
— Цигане, твого сина в коморі піймали!
|
— Через дурний розум ногам лихо.
|
— Чиє б гарчало, а чиє б і мовчало.
|
— Чоловіче схаменись! поглянь на свою душу, не запропащай її!
|
— Що ступить, то збреше.
|
— Як ти смутишся, то вороги тішаться.
|
— Яке їхало, таке здибало.
|
— Які Ви дешеві; — Дорого тілько голова на в’язах! — ….а це не дорого.
|
«А багато людей у церкві?" — "Людей, мамо, нема, тілько самі москалі, так що й голки не встромиш";
|
| «Тату, лізе чорт у хату!» — «Дарма, аби не москаль». (Пирятин). |
|
| Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (24.11.2009)
|
| Просмотров: 3068
| Теги:
| Рейтинг: 5.0/1 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|