Прислів'я, приказки - ТАНЦІ
А терлиця тарах-тарах, коло мене в синіх штанах; як я таки захотіла, так
|
Аби танцювати умів, а робити і лихо навчить.
|
Ані ївши, ані пивши, скачи дурний, ошалівши.— ... скачи здурівши.
|
Била Хима Євдокима по череву днищем.
|
Била Хима Євдокима, пішла позивати; присудили Євдокиму, ще Хими прохати.
|
Бодай наше Поберіжжя!
|
В танці два кінці: або сам упадеш, або тебе втрутять — а все набєшся.
|
Гала-драла, гоца-драла.
|
Ганяє, як куций бик по череді.
|
Гарбуз товче, латку латає і на Йвана споглядає.
|
Гарцює (або: радується), як Москаль на шнурку.
|
Грай Петре, а все шумки.
|
Грай Юрію, танцюй дурню! грай на муку, поки пшона натовчу: мені мука, тобі пух — щоб виперло з тебе дух.
|
Грицю, бо я вдару.
|
Гуку-пуку за таляр, а чоботи за шостак.
|
Гуляє, як сірко на ярмарку.
|
Гуляй душа без контуша, лиха прикупивши!— ... без кунтуша, шукай пана без жупана.
|
Гуляй душа в тілі, коли сорочку воші зїли!
|
Гуляй душа в тілі, поки кості цілі.
|
| Е, та погано ти танцюєш бабо!— Але зате довго! |
За скоки обібю і щоки.
|
За танці — і батька віддала б!
|
За Тетяну сто кіп дав, бо Тетяну сподобав; за Марусю пятака, бо Маруся не така.
|
Заграй дудничку — танцюй дурничку.
|
І по хаті ти-ни-ни, і по сінях ти-ни-ни; вари жінко лини, ти-ни-ни, ти-ни-ни!
|
Ішла баба дубнячком, зачепилась гапличком: сюди смик, туди смик, — відчипися мій гаплик.
|
Корбу крутить, ліра грає, бабка кричить, дід гуляє.
|
Ліпший Русин, як Мазур.
|
Нащо мені музики — в мене свої язики: я заграю поскачу, і нікому не плачу. Ой так, та не як — де урода, там і смак.
|
Нехай наше лихо скаче.
|
Носиться, як Катря в постолах.
|
Нуте хлопці, нуте всі! нуте погуляйте! одні скачте, другі плачте, а треті співайте.
|
Обідранці пішли в танці, голобоки пішли в скоки.
|
Ой бичка, бичка, — яка мати, така й дочка.
|
Ой дід бабці та купив капці, та короткі були, то втяв пальці.
|
Ой жаль шевця, та не вернеться: набрав підошов, та і к чорту пішов.
|
Ой жур, мати жур!
|
Ой заграйте цимбали, щоб ніжечки дрижали.
|
Ой там на долині жуки бабу повалили, і сорочку зняли, прочуханки дали.
|
Ой
ти ткач ниткопліт, а я бондарівна; іди геть, відчепись, я тобі не
рівна. Катерина та Демян посварились за бурян: Катерина Демяну не
попустити буряну.
Ой чук поберемся, та будем панувати, ти будеш свині пасти, а я заганяти.
|
Ой чук-брик, з рогом бик! а Хома із двома.— ... бик — хвалить Бога, що привик.
|
Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочка по коліна, підвязана валом.
|
Опанас воли пас, Катерина бички,
|
Оттак двом рак, а третьому юшка.
|
Оттак чини, як я чиню, люби дочку аби чию, хоч попову, хоч дякову, хоч хорошу мужикову.
|
Очерет осока, чорні брови в козака.
|
Пек-цур його матері, як завелося: і старе і мале у боки взялося.
|
почекай, не втікай, куплю черевички.
|
Пристань, пристань до вербунку, будеш їсти з маслом булку; будеш їсти, будеш пити, довбешкою воші бити.
|
Пропила дерюгу, на Мусієву наругу, а Мусій кучеряв, ту дерюгу викупляв.
|
Розгулявся, як собака на привязі.— Погуляв, як Сірко на шнурку.
|
Розібрало мов вовка опеньки.
|
Розступіться Подоляне, нехай Гуцул погуляє.
|
Сіяв гречку, а уродив мак.— ... нехай буде так.
|
Скаче, як теля на мотузку.
|
Скаче, як цап на городі.
|
Скачи дурню, батько вмер.
|
Скачи чорте, пшона дам.
|
| Сорочка цвинтаром смердить, а щоб танцювалось. |
Страх мені не хочеться, з старим дідом морочиться.
|
Так оберетнем і хата ходить.
|
Танець не робота: хто не вміє то сромота (сором).
|
Танцювала
Пендюриха з Пендюром, загубила калиточку з тютюном: буде тобі Пендюрихо
лихо, загубила калиточку тихо (часто приспівують дітям до танців, або
гуцаючи).
|
Танцювала Романиха з Романом, загубила штири гроші з гаманом.
|
Танцюй Ковалихо, буде тобі лихо; танцюй не журись, матері твоїй біс.
|
терлиця полетіла.
|
Ти з за Дніпра, а я з за Десни (жіноча приспівка під пяну річ).
|
Ти пєш, мене бєш, і не знаєш за що; ходімо ми до попа, котре з нас ледащо.
|
Хоч нагайка плечі зріже, козак нігди не заплаче, завше скаче.
|
Чи ви пани, чи ви Ляхи, а ми Запорожці: пам'ятайте вражі сини, що ми вам не хлопці.
|
Штани
мої шаравари, а ще й дома двоє.— Штани мої сині, дома двоє в скрині
(каже хвастун, танцюючи)!— Так скинь же мої, вражий сину, коли в тебе є
свої (каже його товариш)!— Ой гоп, штани-шаравари, а ще двоє є дома.
|
Що буде, то буде, а ти бабо грай! Грай, риби дам!— Грай, риба буде!— ... три вози йде, а хто його знає де.
|
Я забула, що я хора: як танцюй, так танцюй.
|
Я робити добре вмію, піч топлю, руки грію; руки грію плечі пару, не йди
|
Як би таки молодий, молодий, хоч по хаті поводив, поводив.
|
Як був собі Сава, та не їв він сала, а все паляниці, не любив він дівок, а все молодиці.
|
Як була я молода, була в мене врода; а тепер на виду і в зеркалі не найду.
|
Як була я молодою приподобницею, повісила фартушину над віконницею.
|
Як гуляв, так гуляв — ні чобіт, ні холяв.— ... поки до дому дійшов, то й підошов не найшов.
Як пошила та й наділа — кажуть люди, що до діла.
|
Як
я була дівочкою, до мене заходили з горілочкою; а як стала молодицею,
перестали ходити із водицею. Як була я молодиця, цілували хлопці в
лиця; а тепер я стара баба, не цілують хоч би й рада.
|
| Якби таки або так, або сяк, як би таки запорожський козак! |
|
|
|
