Статистика
Онлайн всего: 2 Гостей: 2 Пользователей: 0
|
Каталог статей
Пословицы и поговорки. Прислів'я, приказки
Прислів'я, приказки - РІЧ
Аби губи не дармували.— Лепечи що хочеш, аби губи не дармували.— Аби язик не дармував.
|
Ані ладу, а ні складу.— Не до ладу, не до прикладу.— ... ізїж собачого викладу.— ... зїж те, що я викладу.
|
Балакає, як колядує.
|
Бали та бали, а день далі.
|
Балу-балу, а пси в крупах, (шляхтичі забавлялися в коршмі, а один з них віз крупи.).
|
Баляси точить.— Баляндраси точить.
|
Бесіди багато, а розуму мало.
|
Бігла собака у Петрівку через лід. (Петрівка — і піст, і село є таке).
|
Більше роби та менше говори.— Більше їж та думай, тільки менше говори.
|
Блеяй, блеяй пане Сидоре, — зобачим що з того вийде.
|
Бовтнув, як жаба в болото.
|
Будеш те говорити, що будемо завтра варити.
|
Будь добрим слухачем, будеш добрим оповідачем.
|
В кого калитка товста; у того мова проста.
|
Верзи, верзи, поки верзеться.
|
Він говорить багато, та все чорзнащо.
|
Він йому зуби заговорить (перебалакає його).
|
Вміти, не вміти, — треба говорити.
|
Вода все сполоще, лиш злого слова ніколи.
|
Гай, гай! Забалакав!
|
Галу-балу, а свині в ріпі.
|
Галушкою вдавився, (як хто затнеться у мові).
|
Глухе таке, що хоч тури гони, то не почує.
|
Говори до неї, а в неї Маковеї.
|
Говори до стовпа, а стовп стоїть.
|
Говори з ним по німецьки.
|
Говори!—... Здоров!
|
Говори, говори — нісенітницю.
|
Говори, Петре з хвостом.
|
Говори, як об стіну горохом.— Тобі товчи, як горохом в стіну.— Хоч горохом об стіну, а він все своє.
|
Говорив покійничок до самої смерти.— Говорила небіжичка до самої смерти, а як вмерла, то ноги задерла, — то слова не допитаєшся.
|
Говорила сама в хаті, бо не було з ким.
|
Говорити — не горох молотити.
|
Говорить з бочки.
|
Говорить мов блекоти обївся.
|
Говорить три дні, а все про злидні.
|
Говорить у пересипку. (плутати розмову, розмовляти про різні речі, не доводячи нічому кінця). Не до тебе річ!— ... мовчи.
|
Говорить, так як з письма бере.
|
Говорить, так як три дні хліба не їв.
|
| Говорить, що слина до губи принесе. |
Говорить, як на муках.
|
Говорить, як неживий.
|
Говорить, як спить.
|
Гудуть, як бджілки.
|
Дід про хліб, а баба про фіялки.
|
До тебе говори, так як до того пня.
|
Добре — добре і говорить.
|
Добрий був покійничок!— Кождий небіжчик добрий.
|
Договорились до синього пороху.
|
Дурному процесія, а умерлому кадило, то все одно.
|
Жуй — та геть не плюй.
|
З губи мені вийняв.
|
З доброї губи, добре і слово.
|
З пустого в порожнє переливає.
|
З тобою говорити, то треба гороху наїстися.
|
З тобою розмова, як з вітром полова.
|
За вашим торгом, нашого ярмарку не чути.
|
За вашим шепотом, нашого крику не чути.
|
За водою підеш, той не вернешся. (треба казати "по воду").
|
| За минулими речами не жалуй, а незгідним не йми віри. |
Корзу-верзу — дайте на кутю гречки!
|
Корзу-верзу — кошики плету!
|
Котра корова багато реве, то та молока мало дає.
|
Красна мова, находить добрі слова.
|
Кришка на світі чоловіка тримає ("кришки" не впав, "кришки" не впився і т. д. — "кришка" чоловіка тримає).
|
Кума з кумою тири-ри-свині моркву порили.
|
Курзю-верзу!— Горох молочу.
|
Курзю-верзю — горохова каша.
|
Лепече, як той пустий млин.— Меле як пустий млин.
|
Масної бесіди чоловік.
|
Медвідь пиво варить. (Кажуть гуцули в Карпатах на якусь Чорну гору, як диміє).
|
Меле, меле, та муки нема.
|
Мели (набалакайся), коли не завізно.
|
Мели, коли мелеться.
|
Милая моя розмова.
|
Мовчи, коли письма не знаєш.
|
Мовчить, наче води набрав в рот.— Як води в рот набрав.
|
Мовчить, як сорока в гостях.
|
Мовчить, як стіна.
|
Морочив-морочив, поки сказав.
|
Притулив, як горбатого до стіни.
|
Притулив, як сліпого до тина.
|
Рана згоїться, але зле слово ніколи.— ... слово іноді вовік не згоїться.
|
Річ знати (почати мову). Мати з ким розмову.
|
Розговорився як свиня з каченям.— ... як з гускою.
|
Розказує, мов з книжки читає.
|
Розмова наша люба та мила!
|
Розмова, як з кобилою в болоті.
|
Розмова, як пня з поросятком.
|
Сей чоловік що не скаже, наче топором.
|
Сиділа — возилася небіжечка бабка, говорила-бесідувала до самої смерті; а перед смертю взяла мазницю, та пішла помід.
|
Скаже слово, так як затвердить.
|
Сказав, як цвячком прибив.
|
Сказаного і сокирою не вирубаєш.
|
Слини не підіймеш, а слово назад не вернеш.
|
Слова до ради, руки до звади.
|
Слова не полова.
|
Слово не горобець, назад не вернеться.— Слово не горобець: вилетить — не піймаєш.— Вже слово не вернеться.
|
Собака б його слухав!
|
| Списала вона мені, як на долоні своє життя. |
Торох! роди Боже горох! (кажуть, кепкуючи, як хто не до ладу перебаранчає балакати).
|
Торохтить, як вітряк.
|
Три мішки гречаної полови, та усі три не повні.
|
Тю! з дупла того дуба сич вилетів, (на дурне слово).
|
У городі бузина, а в Києві дядько.— ... тим я тебе полюбила, що на пяті перстень.
|
У нього довгий язик, аж поза ушима мотається.
|
Хіба Бог видить, що дурень бридить.
|
Хотів би щось сказати, та не знаю що.
|
Хоч і ячмінна луска, та пшеничне слово.— Hе клади ячмінної луски, а клади пшеничне слово.
|
Хоч хрести малюй, (усе-все розказує, що не почує; оце таке, хоч хрести, малюй).
|
Хто багато говорить, той мало творить.
|
Хто мовчить, той більше знає.
|
Цить Івасю, панів не переслухаєш.
|
Чи сміти говорити, чи хватати помовчати.
|
Чий ти Грицю пан? Говори Грицю "богородицю"!— ... а я буду "оченаш".— ... так буде скоріше і легше для нас.
|
Чорзнащо верзе. Бовть, як дурень у воду.
|
Шкода те говорити, що не варити.
|
Шуточка та рогулечку й привела. (овечка баранця — : кумедне щось сказано).
|
Щебече, як ластівка.
|
| Що й казати, як нічого слухати.— Ти кажеш, що нічого слухати. |
Що маєш казати, то попереду розжуй.
|
Що на рот налізе — патякає.
|
Що не скаже, неначе звяже.— Сказав, як звязав.
|
Що не складно, то не ладно.
|
Що пес збреше, то ми все думаємо, що то вашець добродзєй.
|
Що скажеш (або: наговорив) то півтора людського.
|
Що ти кажеш? — Те що чуєш!
|
Що то плести, коли не знаю що!
|
Я іду, а мені бабуня сниться.
|
Я його кладу на полицю, а він паде на лавицю.
|
Я о цибулі, а він о часнику.
|
Язик без костей: що набриде, то й лепече.— Нема костей в язиці.— Можна брехати владиці.
|
Язик в роті, меле що на охоті.
|
Язик мов в постолах.
|
Язик мов полотняний.
|
Язик не помело.
|
Язик у тебе як литовський ціп: раз по снопі, раз по тоці.
|
Язик, як на коловороті гуляє.
|
Як би її вчили брехати, то вона б і побріхувала.
|
| Як в око вліпив. |
Як горох розсипає, (гарно балакає, співає; виразно читає).
|
Як кожухом по плечі повіяв.
|
Як мертвий говорить.
|
Як овечка, не скаже ні словечка.
|
Як ріпу гризне.— ... так гладко говорить.
|
Як у рот не кладе (гарно читає).
|
Як? — Я не дяк — десять раз говорити: я скажу раз, але гаразд.
|
Який розум, така й бесіда.
|
| — Не про тебе річ ця говориться. |
|
| Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (27.10.2009)
|
| Просмотров: 4173
| Теги:
| Рейтинг: 4.0/3 |
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи. [ Регистрация | Вход ] |
|