Воскресенье, 31.05.2020, 04:33
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Прислів'я, приказки

Пословицы и поговорки. Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки - ПРИЯТЕЛЬ

Ані лопата, ані мотика їх не розлучить.
В пригоді пізнавай приятеля.
Глек брехні назбирали та й розбили (через брехні посердились).
Дай Боже, між людьми бути любові!
Де любов, там сам Бог перебуває.
Для милого друга і вола і плуга.
Для милого дружка і кульчик з вушка.
Для приятеля нового, не залишай старого.
Другові дружи, а другого не гніви.
Дружи, а за пазухою камінь держи.
За батьком на шлях.– ... там і твоя мати.– ... я і торбу дам. (на шлях, — на шнурок, на шибеницю).
Здається і друже, а гадючку впустив.– ... а гадюку вкинув.
Ідіть з Богом, а ми зістанемось.
К чорту помаленько (туди і дорога).
Коли друг, так і любесенький (то вже підлещується, щоб грошей позичити).
Коли хочеш приятеля позбутися, то позич йому гроші.
Ми з тобою, як риба з водою.... риба на дно, а ти в гайно.... на дно, а я у ліс.
Не май сто кіп, а сто друзів.
Не май сто рублів, але май сто друзів. — Не май і сто рублів, але одного друга.
Не посварившись з кимсь перш, не намічай приятеля.
Не так тії сто братів, як сто друзів.
О, вони між собою нерозлита вода.
Один дух!
Ой дружба, дружба! гірка твоя служба.
При тобі не густо, і без тебе не пусто.
Прилип як гайно до тріски.
Свойого здоров'я вділив би для милого приятеля, як щоб можна.
То його права рука.
То його праве око.
У друга вода солодша, від ворожого меду.
Хочеш втратити приятеля, а ворога набути — гроші йому позич.
Чи чорт його взяв, що його всі люблять.
Я б жив з тобою, як риба з водою.
Як праве ухо!

Прислів'я, приказки - ПТИЦЯ


Без когута хата сумна.
Воробець на себе смерті не має.
Горобець — на все удалець.
Жив-жив-жив! (Лають так горобців. Ніби як мучили Ісуса на Хресті, Жиди подумали, що він вже умер і покинули мучити. Так горобець ніби прилетів і почав: "жив-жив-жив!, — і вони знов стали мучити).
Індик-дик! Надув кишку, зїв в затишку, бур-бур-бур.– Індик-дик, спустив кишку на покришку, бур-бур—бур. (так дражнять індиків).
Коло бука, велика мука.
Кудкудак за пятак, кукуріку за копійку.
Кури сокочуть, у міх не хочуть.
Півень крізь ніч за своїм господарем побивається.
Синиця не птиця. (Бо шкідливе дуже. ... Прядиво достигає — наляжуть і ген чисто видзьобають).
Сіла курочка сіла, сіла, сіла курочка! (кличуть коли перещупують).
Що в лісі родиться, то в дворі пригодиться.
Як дома кури, так у лічД тетери.

Прислів'я, приказки - РАДА

Багато знай, та ще питай.
Без ради і військо гине.
Буде правда, буде рада.
Були б гроші, а порада буде.
Від того лиха не маю, що свій розум маю.
Де велика рада, там рідкий борщ, (де довго радяться, користи мало).
Добра рада — як готові гроші, а лиха — готове нещастя.
Добра та рада, де щира правда.
Добре порадив — хоч покинь.
Добре той радить, хто людей не звадить.
Ей, миряни! шевці, кравці, крамарі, столярі! сходіться, сходіться, ради послухати, табаки понюхати! Табаки понюхаймо і ради послухаймо.— Сядем на колоді, поговорим по пригоді, табаки понюхаєм і ради послухаєм. "А що ви там робили"?— "Табаки понюхали, ради послухали — та й до дому пішли.
З порадою добре (або: лучше) бити.
Йди по другу голову.— ... щоб і тої збутись.— Оце ще йде по другу голову.
Коли шукаєш ради, стережися звади.
Людей питай, а свій розум май.
Людей слухай, а свій розум май (або: а сам уважай).
Не один раз чоловік міняється на своїм віку.
Не позичай у сусіда розуму.
Нікому на чолі не написано, хто він.
Одна голова добре, а дві ліпше.
Одна рада хороша, а дві ліпше.
Одна розумна голова добре, а дві ще краще.— Що голова, то розум, а дві ще лучше.
Погана рада гірше як зрада.
Послухай мене дурного, то й сам розумним будеш.
Послухай мене, то зза моєї голови на твоїй і волоска не стане.
Радься другого, а гляди свого.
Той дає раду, хто знає правду.
У чужу душу не влізеш.
Хай чорт як не скаче і скаче, а ти гріха не берись (стережись).
Хороше нарадив — так як умів.
Хто говорить до ладу, то ухо наставляй, а хоч і без ладу, то також не затикай.
Хто людей питає, той розум має.
Чужа голова — темний ліс.
Що рада, то не зрада.
Щоб часом дарма не блудити, чужого розуму питайся.
Як рада, то й порада.

Прислів'я, приказки - РЕМЕСЛО

Без приправи (або: пристрою) і блохи (або: мухи) не убєш.
Більше ремесла, більше злиднів.
Було ремесло, та хмелем заросло.
В ремісника золота рука.
Вже моє ремесло буряном поросло.
Вже моє ремесло, та хмелем заросло.
Віз ламається — чумак ума набірається.– ... а як віл пристає, то ума не стає.
Воли йому пасти, не мeдвeді водити.
Всяк мастак своє знає.
Вудка мокне, а рибак сохне.
До завою треба строю.– До всякого діла треба способу.
Добре ремесло чорт любить.
З того ситий і пяний.
Змалював дядя на себе глядя.– Робив, — на себе ся дивив.
Знає кулик своє болото.
І дме і кує, і за ковадло хапає.
І письменний люд ткачі, всяк нехай розуміє: що старий і малий "отченаш* в них вміє.
Кий — у степу чумакам хазяїн.
Кинь на собаку, а маляра влучиш.
Коваль кує, ковалиха в коршму іде.
Коло церкви жиєш, то з церкви треба жити (кожен ремісник з свого ремесла).– Коли вівтарю служиш, з вівтаря і живися.
Летів крук — щоб наловити жаб та гадюк (жартують як стрінуть, що ідуть рибу ловити).
Майстер знає, що кобилі робить.
Майстер майстрові не приказчик.
Майстра і робота боїться.
На мельника вода робить.
На чумака і дерево похилилось.
На що гляне, так тобі і вчеше.
Немає над шевство ремесла чеснішого, (мовлять).
Ой чумаче, чумаче, життя твоє собаче!
От тобі ковалиха лихо — що в кузні тихо.
Поки пан маляр бога змалює, то чорта зїсть.– Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм.
Ремесло не за собою носити.
Сам Бог з рибалок — апостолів вчинив.
Склеїв чорта з рогом.
Сопілка вівчареві втіха.
Стук-гряк, та й пятак (бондар).
Стук-гряк, та й пятак. (коваль).– Стук-пук, та й є свіжий.
Сякий-такий майстер, та трісочки і є!
Так добре зліпив, та душі не вліпив.

Хто чим орудує, той на тім і сидить.
Чумаче, де твої гроші? — То в возі, то в перевозі.
Швець, що ступить, то збреше.
Шевська політика.
Шевська чесна граматика.
Шевці — святці! (так ся вони називають).
Шиє і поре, та все ниткам горе.– Шиєш дівонько? — Шию! — Чи будеш пороти? — Зараз, тільки ниточки дошию!– Доню коли будеш пороти? — Тоді мамо, як ниточки дошию.
Шинкар пяницю любить, — а дочки не віддасть.
Щаслив чумак, коли воли добрі має, —то і за пораду не гадає.
Що вхопить, то зробить.
Що майстер, то й пяниця.
Як сніг упаде, то й пастух пропаде; як сніг розстане, то й пастух встане.
Як теє зовуть, що мужики довбуть?


Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (27.10.2009)
Просмотров: 1612 | Теги: приказки, Пословицы и поговорки. Прислів'я | Рейтинг: 5.0/1
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2020
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz