Боже
поможи!– ... Спасибі за добре слово — отут і положи.– Помагай Біг!–
Здорові, Боже поможи!– Здорові, Боже й вам поможи!– Нехай вам Бог
помагає!
Вези — батькова куца!
Від діла, голова біла.– Так багато діла, що аж голова біла.
Відчиняй пане ворота, — іде твоя робота.
Воно таки на діло захандзьобилось.
Гей нуте косарі! Хоч не рано почали, та багато утяли.
Гей нуте косарі, ви косарики мої!
Господи помагай, з ночвами на Дунай!
Дай Боже, час і добру пору (як починають роботу).
Дай Боже, щоб робилось, — аби не псувалось!
Добрий початок, половина діла.
Доробився хліба, аж зійшов на діда.
Дувся — дув, поки здоровля ся не збув.
За початком продовжується діло.
Задихався, як віл в борозні.
зайшовши
в наші сторони, забажав піти на косовицю... Забажав і пішов, та ще не
абияк, а дві коси взяв; аж бородою трясе, чимчикує в поле: а коси
тільки "цок, цок" — у кожного одна коса на плечі. "Куди ти Москалю так
поспішаєш" — питають. — "Касіть, касіть" каже. — "А нащо ж ти дві косі
взяв"? — "Ет"! — дурні мов хахли. — "Одна" — каже,– вмориться, другу
візьму"! — Покосив день, вертається — ледве ноги тягне, коси ззаду
волоче, зачепивши одна за другу... "А де це ти Москалю був"? — питають.
— "Касіл, чорт мєнє насіл"! (косив, чорт мене носив) і такий змучений,
що ледве і говорить).
І конець йому (і ділові кінець)!
Із шкури вилазить — так робить.
їдь кобило, хоч вже три дні не їла.
йде з косовиці і ледве ноги волочить — вморився. — Кажуть, якийсь москаль,
Касіл — чорт має насіл! (Жартують, як побачать, якого мудрого косаря, що
Кінець діло хвалить.
Кінець і вінець.
Клопочеться, як квочка з курчатами.
Кому до поту, а кому в охоту.
Мовчки, як віл робить, похнюпившись.
Наліг, як циган на ковадло.
Напинає пупа, наліг, як на вільхову довбню.
Нехай цей день святиться.
Ніколи — і носа втерти.
От тобі віз і перевіз.– Оце тобі все діло зробив.
Очам страшно, а руки зроблять.
Піднімайте свині хвости, бо глибоко морем брести.– ... бо далеко брести.
Працює, як чорний віл.
Працюємо до синього поту.
Разом — за Божим розказом.
Робиш, робиш: ні за тобою, ні перед тобою.– Роблю, роблю: ні поперед мене, ні позад мене, — не дороблюся до гробової дошки.
Роботи — до семої суботи.
Се як віл у ярмі: коли не випряжеш, не випряжеться.
Старається, що піт кривавий його обливає.
То сяке, то таке діло.
Тоді відпочнемо, як помремо.
Тут теши і теши, а там треба пуп напняти (рівняє теслярську роботу до косарської).
Тягни кобило, хоч тобі не мило (робить, робить, — та само собі і приказує).
Узялися за діло, як воші за тіло.
Уставайте кози, задирайте хвости.– ... та біжіть у лози!
