А щоб надр мною ворони кракали!— (як ворона крякне, то хто-небудь умре).
Бог мене вбий! — ("а гріх так божитись!... а як убє"?)
Богом свідчиться, а чортові душу запродав.
Бодай би я неділеньки святої не діждала, коли не правда (або якого іншого свята, вечора і т.п.).— Хай я не діжду Пречистої!
Бодай мені добра не було!
Бодай мені очі повилазили!
Бодай я до дому не дійшов.
Була колись правда, та позички зїли.
Видно, як у день.
Вір же Богові!— Повірте Богу!
Говорим на вовка, але за вовком щось треба сказати.— Говорім за вовка, говорім і поза вовка.
Дай Боже і поконать (або: вмерти) по правді.
Дай мені Боже, так по правді вік прожити і дітей розпорядити, як я по правді кажу.
З пальця не виссав!
За очі клевета, а в очі правда.
За що купив — за те й продаю.
Зістався, як на цідилці (попався в брехні).
І знать не знаю, і видять не відаю.
І сном і духом не знаю.
І чуть не чув, і бачить не бачив.
Їйбогу!— Єйбогу!
Йому забожитись, так як собаці муху зїсти.
Люби Боже правду! — (Як скаже правду в вічі; або як сказав, та ремствують).Хліб їж, а правду ріж.
Мізинний палець мені того (то, теє) повів (сказав).
Мій батько не брехав, і мені не велів.
На вовка помовка, а заяць попереду біжить.
На правду мало слів.
Не
божись, бо кров з носа потече! (є повір'я, що як убє хто чоловіка і
непризнавшись, прощатиметься з тим убитим,, то в убитого кров піде з
носа).
Не вірите мені, так вірте горшкові.
Не дасьте мені збрехати (і ви моє слово ствердите).
Не за очі — а в вічі.
Не їв редьки, не буде ригати.
Не їж цибулі — і воняти не буде.
Не їла душа часнику, не буде смердіти.—... пахнути.—... воняти.
Не любить кривити душею.
Не любить правди, як пес мила.
Не приказка, але правда.
Нехай мене Бог скарає!
Отак пак! може, чи й не правда?— А то ж і не правда?
Перед очима діло.
По правді живи, по правді й вмреш!
По правді роби (пий), по правді й очі повилазять.
По правді роби, по правді й буде!
Правда і в морі не втоне.
Правда із дна моря виринає, а неправда потопає.
Правда кривду переважить.
Правда на дні моря спочиває.
Правда не втоне в воді, не згорить в вогні.
Правда очі коле.
Правда розмислу не потребує.
Правда, як дві.
Правдою цілий світ зійдеш, а неправдою ані до порога.
Правду мовивши, одного Бога бійся.
Праведного чоловіка і Бог оправдає.
Приткнув як вужа вилами. Не в брову, а в око.
Причина перед очима (нема ще казати)!
Рубає коло сука, треба раз в сук.
Світле око (діло справедливе).— ... хоч де найдеться.
Скажи правду, та одного гріха бійся.
Смола до дуба не пристане (до безвинного вина).
Собака
як ледачий, то його всі бють; і як злий, то всяке хто йде, то шматок
хліба кине (так і доброму чоловікові доводиться часом злим бути між
злими).
Сорока на хвості принесла (чутку...вістку).
Справедливого чоловіка то й Бог любить.
Сучий син буду!— Сучий син, коли неправда!
Сякий — Біг, такий Біг! — (розказує, що хтось божився — кепкує).
Ти хочеш правди!... правда давно вже згоріла.
Турецький син буду, коли...
Уже сім літ, як правди ніт.
Хай Маню Бог побє. — (то так божаться, щоб не сказати мене: жарт).
Хай у мене духу не буде! Та хай в мене стільки болячок!
Хай я лопну.
Хіба я на себе буду біду волокти!
Хома ти невірний (або: Невірний Тома).
Хоч позивати перед великі вікна (на суд за правду).
Хоч правду женуть люде, але ж правда завжди буде.
Хто любить світ, той любить правду.
Хто по правді жиє, тому й Бог дає.
Хто сам такий, то й на другого кладе знаки.
Це не судьба, а щира правда.
Щира правда всюди куток знайде.
Що б то й було, якби всі у правді жили
Що правда, то не гріх.
Щоб я до світа сонця не бачив! Щоб нас живих земля пожерла.
Щоб я жила, що правда! Щоб я так на світі була!
Як Дух Святий! Як Бог на небі!
Як і Бог святий! чи я ж таки бачив!
Як світ світом (буде правда, не минеться, брехня і т.п.).— Як світ світом, а Бог Богом.
Як свої пять пучок знаю.
Як сонце на небі!
Якби з Богом говорив!
— Стій чоловіче, чи ти вже скрутився?
— Чоловіче схаменись! поглянь на свою душу, не запропащай її!
