А батькові твоєму гарбуз печений!— ... гарбуз, гарбуз, злий сину!
А вбило б тебе безроге теля!
А матері твоїй ковінька!
А матері твоїй — індик печений! А матері твоїй книш!
А щоб же вас Бог любив!
А щоб тебе взяла лиха драчка.
А щоб тебе муха вбрикнула!
А щоб тебе Хома (хомяк) вбрикнув!
А щоб ти під вінцем стала.
А щоб тобі копа літ!
А, батькові твоєму жито родило!
А, матері твоїй хрін!
А, сякий-такий, сухий та немазаний (з ласкою, найчастіше до дітей).— Сякий-такий, немазаний!
А, щоб ти упився і повалився!
Батькові твоєму хліб житній!
Батькові твоєму — добро!
Бог вам... батько! (Ніби заведе на лайку, а скінчить божо. — Хай вам Бог).
Бодай же ти пропала — курка ногу стоптала!
Бодай тебе волами возили, а мене хоч коростявою, та конячкою.
Бодай тебе квочка вбила.
Бодай ти упився!
Гарбуз мамі, а татові диня!
Живу тихо, без плюскоти.
І води не помутить.
Із курей та з гусей, та на твого тата, та на твою маму.
Копійка вашому батькові!
Матері твоїй дуля!
Матері твоїй — московська бурулька!
Матері твоїй — сто карбованців!
Мягкий як подушка.
Нехай тебе чорт візьме.— Як мене возьме чорт, то Богові відіасть, а як тебе — то не дасть нікому!
Нехай тобі аби-що!
Нехай тобі ледащо!
Сметана на голові встоялась би.
Такий плохий, хоч у вухо бий.
Ходить як лин по дну (тихо).
Щоб ви в жито головою!— Щоб тебе у жито головою!
Щоб тебе добра година знала.
Щоб ти не діждав — гречаної паски їсти!
Щоб тобі воша в потилицю!
Щоб я від вас лиця не відвернула.
я не курка, горобець, наш Іванко молодець.— Бодай тебе курка копнула, або добре рак урачив.
Я такий, як хліб мягкий.
Прислів'я, приказки - ПОГАНО
А ні злому кари, а ні доброму похвали.
Бодай чорт у дядька служив!– ... а до дядини за платою ходив.– ... а в дядини їсти просив.
Бочка меду, та ложка дьогтю.
Вези овес й до Парижу, та не буде з вівса рижу.
Вискочив (або: вихопився), як голий з маку.
Від одного берега відстав, а до другого не пристав.– ... відплив, а до другого не приплив.
Від одного втік, а другого не здігнав.
Вскочив в мак (недоладу що зробив).
Горить — як сліпий дивиться.
Добра кобила! день біжить, три дні лежить; море перескочить, хвоста не замочить (кажуть, як хвалять, коні).
Добра — як з курки молока, а з верби петрушки.
Добром город городить.
Дунь, та й плюнь! (Нічого більше не врадиш!).
Жалься Боже, чого доброго!
З попелу галушки не вдаються.
З рижу не зробиш Парижу.
Замкнув вовка межи вівці.
Зробив з дуба спичку.
Зробив людям на сміх.
Зроблять з леміша швайку.
І гріш пропав, і дитина дурна.
Із нього добра, як з козла молока.– З козла ні вовни, ні молока.
Із свинячим лицем, та в пшеничне тісто.
Казав парубок — дівка нічого, а вийшло казнащо (або: чорзнащо).
Коли б та пшениця добра була, то б єї і там змололи (покрали б).
Курям на сміх.
Куряти не варт.
На злах лободах.– ... на курячій ніжці.
На мідяні гроші слави добувати.
На плохенький животик, і пироги шкодять.
Наварив пива — начинив дива.
Наварила галушок, та нікому їсти.
Наладив дід хижу для бабки: то лазили коти — стали лазити собаки.
Не варт і печеної цибулі.
Не варт і ріжка табаки.
Не з того боку зайшов.
Не лізе, не тече, — само ся волоче.
Нема що в тріски збирати.
Ні бере, ні кладе.
Ні Богу, ні людям.– Ні собі, ні людям.
Ні брат, ні сват.
Ні в зад, ні в перед.
Ні в кут, ні в двері.
Ні в пять, ні в десять.
Ні в сих, ні в тих.
Ні в тин, ні в ворота (до нічого не гожий).
Ні в три, ні в чотири — ні в 5, ні в 9.
Ні вкинь, ні влий.– Ані вбий, ані влий.
Ні втік, ні піймав.– ... ні нагнав.
Ні гріє, ні холодить.
Ні гріха, ні спасіння.
Ні дар, ні купівля.
Ні до ліса, ні до біса.
Ні к селу, ні к городу.– Ні до села, ні до міста.
Ні кує, ні плеще.
Ні мече, ні цілиться (ні дає, ні не дає).
Ні пес, ні баран.
Ні пється, ні ллється, ні в чарці не остається.
Ні попові, ні наймитові.
Ні пришити, ні прилатати.
Покинь лук, коли пусто рук.
Прийшов
ні за чим, пішов ні з чим: нічого і питати — шкода час тратити. – ...
шкода і питати — шкода час тратити.– ... шкода і питати, тільки ноги
болять.
Приложи копійку, то й бублик купиш.
Пшик собачий і вийде.
Пяте через десяте.
Справа, як коло дядькового воза! а коло мого і такої нема.
Став на стану — ні на лавці, ні на столу.
Стань, подивися — плюнь та й відступися (як побачить гидке, а хвалене).
Так до діла, як свиня штани наділа.
Так сяк, на косяк, не по людськи.– ... як так, аби не по людськи.
Така корова — аби людська мова.
Таке гарне, як ти дівка (лає молодицю).
Таке добре (або: красне), як моє життя.
Ти його медом масти, а він дідьком воняє.
Тільки,
що Савці свитка (благеньке, нічого з його не зробиш)!– Якраз Савці
свитка!... та тільки рукавів нема.– От тобі Савка, й свитка!
Тоді б тебе бачити, коли свою потилицю.
Утяв по саму завязку.
Утяла мама малая, що й на світ стидно (малая печуть із тіста весною).
Фунта клаків не варт.
Хватив ізза дуба.
Хорош, як бабин Ярош.
Хороше, та рідко шито.
Худоба за очима, а чорзнащо перед очима.
Через десяте — пяте.
Шивороть на вивороть (у панків).
Шкода заходу!– Дурний Захід.
Шкода і лою на лемішку.
Шкода й воску псувати.
Шкода лою, світи водою.
Шкода псові білого хліба.– Шкода собаці булки: не зїсть тілько покаляє.
Як біжить, то й дрожить, а як упаде, то й лежить.
Як лихому на шкоду.
Як циганська кобила: день біжить, а три дні лежить.
