Четверг, 18.04.2024, 23:10
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Прислів'я, приказки

Пословицы и поговорки. Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки - Перлини-слова.

А він губу розкатав (тобто приготувавсь пригощатися на дурничку)
А він знов за рибу гроші.
А він ще й харчами перебира.
А воно вушка нагострило (дослухається).
А йому (їй) від цього ні холодно, ні жарко.
А ми орали – сказала муха, сидячи у вола на розі.
А нащо то мені? – На пти, щоб усі були дурні такі як ти.
А ти свята та божа.
А ти, Марку, грай.
А я за суму та й далі посуну.
Аби вовк с-в, то за горою б став.
Аби мені той розум, що мужику потім.
Аби молодість знала, аби старість могла!
Аби не аби, то виросли б в роті гриби, а рот був би не рот, а цілий огород.
Аби твої слова та Богові в вухо (в вуха).
Акустика, причому жахлива, хороша ширма для вокаліста.
Анекдот з одного слова: “Комунізм”. Анекдот з двох слів: “Єврей-космонавт”. (З кавказького).
Артисти з погорілого театру.
Ах ти ж сучий (сукин) сину!
Баба з воза, а кобилі легше.

Багата українська думка: вміщає сто відсотків добра й сто відсотків зла.
Багатий на лати.
Багато знатимеш – швидко постарієш (зістаришся).
Багато казати та мало слухать.
Батько Сталін дай нам мила, бо вже воші мають крила, а як нас поїдять, то й до вас полетять.
Баче, як кіт.
Бджіл не подавиш (не подушиш) – мед не поїси.
Без Бога а ні до порога.
Без нього, як без рук.
Без одного жида базар буде.
Безголов’я та короткий вік.
Бере вовк, та й вовка візьмуть.
Берег високий – море глибоке (тобто утопитись є де).
Бий свій свого, щоб чужий і духу боявся.
Бідному допоможе тільки бідний.
Бідному як женитися, то і ніч коротка.
Біду долають.
Біжить свинячою риссю
Білий, як сніг (як крейда, як сметана).
Близько лікоть та не вкусиш.
Бог не теля – бачить й звідтіля.
Бог посилає, де просять, а архангел, де носять.
Бог терпів та й нам велів.
Бог то Бог, та й сам не будь плох.
Бог як спарує, то й сам три дні сміється.
Бога не боїться, людей не стидиться, робе, що знає.
Боже! Позбав мене від друзів, а від ворогів я сам позбавлюсь.
Боже! Чому ти забрав силу, та не забрав бажання?! (з М.Гоголя).
Боїться підварадитись (понатужитись).
Боїться, як чорт ладану.
Брати по нещастю.
Брати рідні, а кишені різні (з рос.).
Брехать – не ціпом махать.
Брехнею світ пройдеш – та назад не вернешся.
Бреше, як радіво.
Бросай кінці в воду.
Був (була) у бувальцях.
Був у приймах та хвоста збувся.
Буде з тебе толк, як безтолоч вийде.
Буде й на нашій вулиці празник (свято).
Буде йому в хвіст і в гриву.
Буде так, як було. Ще такого не було, щоб якось не було.
Була колись в собаки хата, та згоріла.
Було та загуло.
Б’ється, як риба об лід.
Б’ють не по паспорті, а по морді.
В житті, як на довгій ниві.
В лісі немає нічого мудрішого від тропи (стежки).
В мого Василя більше розуму в с....ці, ніж в тебе в голові.
В мутній (каламутній) воді і рибка ловиться.
В нього заяча кров.
В сім’ї не без виродка.
В тебе дурної сили багато.
В якому вусі дзвониться?
Важка шапка Мономаха, якщо під нею дурна голова.
Вайлуватий.
Василь бабі тітка.
Везе, аж очі вилазять.
Великий виріс, та ума не виніс.
Великому кораблю – велике плавання.

Він ревнував її до кожного стовпа.
Він смердить, як тхір.
Він як щось зробить, то й пальці злять.
Влип по самі вуха.
Вовк і мічених бере.
Вовка боятись – в ліс не ходить.
Вовка ноги годують.
Вона вже на Божій дорозі.
Вона його зігнула в баранячий ріг (в дугу)
Вона його навколо пальця обвила.
Вона мені не до шмиги.
Вони що бликоти понаїдалися.
Вообразив, що він пуп Землі.
Ворон ворону ока не виклює.
Все в нього через пень колодою.
Все гамузом (Вкупі).
Все пішло шкереберть (до гори ногами, до гори дриґом, а тартарари).
Все стає на круги своя.
Все то Химині кури (нісенітниця).
Всі вони одним миром мазані.

Дійшло, як жирафі на третій день.
Дістанеться те, що крізь пальці протече.
Діти мої, діти, де ж вас подіти?
Для булави треба голови.
До Бога високо – до царя далеко.
До них рукою подать.
Добра б тобі не було. (Лайка)
Догнав, не догнав, а поганятись можна.
Дожився, що й ноги не носять.
Домашня думка в дорогу не годиться.
Допався, як Мартин до мила.
Доргібсь до корита (до влади), як Мартин до мила.
Дорога в нікуди.
Дорога ложка до обіду.
Дощ ллє, як з відра. Періщить.
Дрібні діти, як мак.
Дрова рубають – тріски летять.
Дружба дружбою, а служба службою.
Думає, що взяв Бога за бороду.
Думаєш, що тільки і світа, що у вікні – є ще й поза вікном.
Є ще порох у порохівницях.
Єднайся кінь з конем, а віл з волом.
Жену-недожену так хоч зігріюся.
Живе (купається), як вареник у маслі.
Живе на птичих правах.
Живе, як у Бога за пазухою.
Живемо – хліб жуємо.
Живемо, аби світ не без нас.
Живий в землю не полізеш.
Живим про живе думати, а мертвим – царство небесне.
Живу, як горох при дорозі, хто найде, той скубне.
Живуть, як кішка з собакою.
Живучий, як кіт.
Життя прожити – не поле перейти.
Жіноча логіка.
З Богом, Параско, поки люди трапляються.
З великої хмари та малий дощ.
З довгою рукою під церкву.
З землі вийшли, в землю й підемо.
З каліки сміятися гріх, з старого можна.

Зарізав без ножа.
Зарікалась свиня г-на їсти, аж біжить, а воно свіже лежить.
Застав дурного Богу молитися, то він і лоб поб’є.
Затямив собі, що він пуп землі.
Збились, як вівці.
Звичка – друга натура.
Здоровий, як бик.
Здоровий, як гора, плодючий, як земля.
Зіллячко від пердінячка.
Зла, як оса.
Злий, як собака.
Змерз, як цуцик.
Знає кішка чиє сало з’їла.
Золото випробовують вогнем, жінку – золотом, чоловіка – жінкою.
Зосталось (залишилося) кружало де лежало.
Зробив з гріхом пополам.
Зробив стільки, як кіт наплакав.
Зробив так, що й комар носа не відточить.
Зробив тяп-ляп (сяк-так, аби як).
Зустрічають по одежі – проводжають по уму.

Зять любе взять.
З’їв, як за себе вкинув.
І вора (злодія) не було, а батона вкрадено.
І кози ситі й сіно ціле.
І сам не гам, і другому не дам.
І сміх, і гріх.
І хочеться, і колеться.
Із воронячого гнізда орли не вилітають.
Індик думав, поки й здох (поки не здох).
Їсть, аж за вухами лящить.
Їх (нас) і кури засміють.
Й на сонці є плями.
Його де не посієш, там і вродить.
Його, як вітром здуло.
Йому від цього ні холодно, ні жарко.
Йому до дисертації, як до Москви рачки.
Йому урвався бас.
Йому хоч кіл на голові теши, а він своє гне.
Казав пан: “Кожух дам”, – та слово його тепле.
Казав сліпий: “Побачимо”, казав глухий: “Почуємо”.
Кипить – будем пить.
Кінець – ділу вінець.
Кінь на чотирьох ногах, та й той спотикається.
Кінь ногу кує, а жаба і собі подає.
Книжки в сумці, а гульки в думці.
Кобила за ділом, а лоша без діла.
Кожен гне на свій копил.
Кожен несе свій хрест.
Кожен по-своєму з ума сходить.
Кожний на себе одіяло (рядно) тягне.
Кожному своє.
Козак не без долі – дівка не без щастя.
Козаки, як діти, що не подай все з’їдять.
Козацькому роду нема переводу.
Коли дівчина мала – наймиліша їй мама, коли виросла – наймиліший милий, коли народила – наймиліша дитина.
Кому смішки, а кому плач.
Кому цяця, а кому кака.
Кому що, а курці просо.
Комусь кислиці сняться.
Кручений-верчений


Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (12.10.2009)
Просмотров: 1695 | Теги: приказки, Пословицы и поговорки. Прислів'я | Рейтинг: 3.0/2
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2024
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz