Знають мою матір, що хліб пекла, бо на воротях тісто.
Ліпше пяниця, як недбалиця.
Недбалиця гірше, як пяниця.
Ні до печі, ні до речі.
Ні топити, ні варити (про жінку).
Оттак не було: пропила помело!– Повернуся по хаті — буде біда лопаті.
Пожалься Боже, собаці білого хліба!
Свого добра та не жалувати! (як хто свою дружину не шанує, скотину нівечить і т.п.).
Се Химка хазяйка.
Сім куч, одна свиня.
Стало на юшку, та не стало на петрушку.
Химка хазяйка, та лопати нема.
Хто має, той не дбає. (жартують над недбалицею-убогим).
Як би собаки побачили, то б три дні брехали (на таку невдалицю, ... недбалицю).
Як з собачого хвоста сито.– Не буде з псячого хвоста сита. (Такий кепський господар, майстер і т. п.).
Прислів'я, приказки - НЕДІЛЯ
В середу постив, а кобилу вкрав.
Е, вже посуботіло (можна скоромне їсти).
Знає пес середу.
Прийшла субота, а за нею вся робота.
Середа — піст, не треба губи мастити.
Середа — по коліна борода.
Середа?.. Нехай не ходить наперед четверга.
Співання в пятницю, а снідання в неділю ніколи не минеться.
Субота не робота.
Хто в пятницю засміється, той в неділю буде плакати.
Четвер середу нагнав на леду; як став тащить, аж лід тріщить.
Чи зна пес пятницю! Пес пятниці не знає.
Як неділя, то й сорочка біла.
Прислів'я, приказки - НЕОДНАКОВЕ
Болото, болотом, а чорт чортом.
Далеко, як небо від землі.
Замішався, як ополоник межи ложки.– Мішається, як жіночий ополоник.
І жаба риба, бо в воді сидить.
Кожна голова має свій розум.
Кожний Івась, має свій лас.
Кожний край має свій обичай.
Не того тіста книш.
Одна мати роджає, та не один обичай дає.
Одні дідьки бояться хреста, а другі батога.
Подібна
свиня до коня!– ... тільки шерсть не така.– Куди рівнятись свині до
коня, коли шерсть не така!– Прийшла свиня до коня та й каже: "ось бо й
я румак"!; а кінь відказав: "і ніженьки коротенькі, і вуха клапатенькі,
і сама як свиня".
Подібний, як сова на яструба.
Прирівняв кота до пса.
Прирівняв свиню до коня, та шерсть не така.
Та рожа, та не та кожа.
Ті каптани, та не ті кармани.– Той каптан, та не той карман.
Що вік, то інший світ.
Що голова то розум.
Що город — то й гонор.
Що город, то народ. —... що голова то й розум.
Що дар то дар, а що купівля то купівля.
Що дід, а що Жид, а що Запорожський козак.
Що кум, то й ум.
Що село, то й піп.
Що сіре, то й вовк.
Що сторона, то новина.
Що у воді то риба, а в пірю і шерсті, то мясо.
Що хатка, то інша гадка.
"Павле, твоя кобила плавне"!– "Брешеш Антоне, то ж вона тоне"!
