Среда, 27.05.2020, 12:09
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Прислів'я, приказки

Пословицы и поговорки. Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки - НАУКА

"А знаєш"? — "Знаю". — "А догадавсь"? — "Який біс"!
(Москаль підманив на таке рибальство чумаків, а другий тим часом рибу з возів покрав, та так і наловили долотом риби).
Аз — били мене раз.
Аз — били мене раз: буки — набралися муки.— Аз — бив дяк раз; буки — не попадай дякові вдруге в руки.— Аз, буки — бери граматику в руки.— Аз, буки глаголя, повісили Василя, і драбинку несуть, за чуприну трясуть.
Ані бе, ані ме, ані кукуріку.
Без муки нема науки.— Без науки нема муки.
Березовим пером виписувати.
Бери Петре, на розум.
Було б учити, як лежало поперек подушечки, а як вздовж, то вже не поможе.— Тоді учи, як упоперек на лавці лежить, а як поздовж ляже, то тоді його трудно вчити.
В нашій школі, як на татарськім полі: є де сісти, та нічого їсти.— Школа гола: є де сісти, та нема що їсти.
В умілого і долото рибу ловить
Від дощечки до дощечки, а по середині ні трошечки.— Від дошки до дошки, а в середині ні трошки.
Від краю до краю, а в середині не знаю.
Вік живи, а дурнем умреш.
Ворона за море літає, а дурна вертає.
Давшися в науку, дай щось інше на муку.
Дай Боже все знати, та не все робити.
Дечого училися, та дещо й знаєм.
До нас в науку — ми навчимо!
До смерти учиться чоловік.
Добре все уміти, але не все робити.
Доки не намучишся, доти не научишся.
З письменних все лихо буває.
За невміння деруть реміння.
За титлу зачепивсь.
За цю науку, цілуйте батька й матір в руку.
Знайко біжить, а незнайко лежить.
І премудрих, немудрі одурять!
І я колись під школою ночував.
Ішов мужик із ярмарку по колоді через воду, тільки став він на колоду, бовть у воду! викис, вимок, — виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду!
Коли Ігумен за чарку, то братія за пляшки.
Коло сухого дерева і сире горить.
Летів горобець через безверхий хлівець, ніс четверик гороху, без червотоку, без червоточини, без почервоточини (вимовляють школярі, як трудне до вимови).
Ліпший розум вроджений, як научений.
Лучше сороці без хвоста літати, ніж письменному уміти читати, та не вміти писати.
Лучший приклад, ніж наука.
Люди стали знати, як стало хліба не ставати.
Медведя коли вчать танцювати, то йому на сопілку грають.
На гривні вчений.
Нагинай гілляку, доки молода.
Написав, мов курка лапою.— От написав, неначе сорока.
Наука в ліс не йде (тілько в голову).— Наука не йде в ліс, а в ніс.
Наука не йде на бука, на те коня кують, щоб не спотикався.
Науки не від ліса забігти.
Наш Карпо зі своїми Карпининятами полукалукарпився (теж, як трудне до вимови).
Не в череві учаться.
Не вміє ні бе, ні ме.
Не вчений, та товчений.— ... та дрюкований.
Не знав, та й забув.
Не кайся рано встати, а молодо учитись.
Не при нас (тобі, мені) писано.
Не святі горшки ліплять.— ... а такі ж грішні люди, як і ми.— Чи то святі горшки ліплять!
Не терши, не мнявши, не їсти колачів.— ... не мнявши, не буде колач.
Не учися розуму до старості, але до смерті.
Не штука наука, а штука розум.
Невчене око, загляне їм в саму душу глибоко-глибоко.
Нехай німець скаже — ми не знаєм!
Ні бе, ні ме не знає.
Одна то бурса!
Писав писака, читав собака.— Писав писака: хто прочитає, тому стегняка (або: і той собака).— Як напише писака, то не розбере й собака.

Письменний сам пресквернений.
Письменний та не друкований (дрюкований).
Письменному книжка в руки.
Пише, як сорока лапою.— ... сорока по тину.
Пішла його псалтира на перець.
Покой та покой, та дванадцять покоїв, та у, та три палочки вгору — от тобі ТПРУ!
Прийде Май, (школярів) не займай, а Юнь, хоч плюнь.— Як прийде Май, у книжку дуже заглядай (бо екзамени надходядь), а як прийде Юнь, то і в книжку плюнь.
Приповість в школярів: не вкрав, але дістав.
Просвітити, кажуть хочуть — современними огнями.
Риба смердить (псується) від голови.
Смажено, печено в смолі, не кажи, щося діє в школі.
Спробувати пера і чорнила, що в ньому за сила: так перо пише, як муха дише.
Старі крутяться, а молоді учаться (або: старі покрутились, а молоді навчились).
Старі скажуть на глум, а молодим треба брати на ум.— Старий говоритиме на глум, а ти молодий бери собі часом на ум.
Так пише, як мак сіє; прийде читати — не знає, не вміє.
Того руки не болять, хто уміє.
Той хто тяме, — не той що тягне.
У невмілого руки болять.
Учений недоучений, гірше, як простак.
Учений, а кобили не запряже!

Ученому світ, а невченому тьма.
Учись! — на старість буде як нахідка.
Фільософ, а кобили в хомут не вміє запрягти!
Хто не вчивсь, не буде знати.
Хто що вміє, той те й діє.
Через письменних западається світ.
Чого Івась не навчиться, того й Іван не буде вміти.
Шануй учителя, наче родителя.
Шкода учити розуму.
Школа дім вільний, а не свавільний.
Школа є вільним домом для усіх.
Школа — церковний угол.
Школярської юхи набрався.
Штука наука.
Що вміти, так того за поясом не носити. — Що вмієш робити, то за плечима не носити.— науки не носять за плечима.
Що знати, то все добре.
Що ти знаєш!
Я більше винен, як ти маєш! (на того хто поправляє старшого і т.п.)
Я був на росі та навчився по роському говорити: "Сину запрягай кобилу білу — поїдем у ліс по дрова"!
Як би ви вчились так як треба, то й мудрість була би своя.
Як буде вміти писати, буде людей кусати.
Як дуба не нахилиш, так великого сина на добро не навчиш.
Як напише дурень, то не розбере і розумний.
Як по ночі в сливи.
Як умієм, так і пієм.
Якщо будеш письменний, пильнуй і не відступай від письма: бо ти від нього відступиш на цаль, а воно від тебе на метер.


Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (09.09.2009)
Просмотров: 1354 | Теги: Прислів'я, приказки | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2020
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz