Дай
коневі вівса, та й жени як пса.– ... а волови, дай полови, тай жени
поволи.– Коневі дай вівса, а волови соломи, та й їдь поволи.
День діла, три дні харчі.
Дурний слуга без помочі, а полковник без війська.
Живши-живши та й ідеш — завивши.
І в ката, аби плата.– Най у ката, аби була заплата.
І пес дурно не бреше.
І псові в одну діру навкучить лазити.
Іди ринде, де-інде: там тебе не знатимуть і риндею не зватимуть.– Ходім ринде, куди-інде, де нас люди не знають.
їж що дають, а роби що кажуть.
Казав пан та й пішов сам.
Лихий набуток не дійде третіх рук.
Місто святе не буде заняте.
На добрім місці і камінь обростає.
На заробітки, підвязавши литки.– Підніму литки, та на заробітки, (більше кажуть в жарт, як питають — куди йдеш).
На цій роботі не забагатієш, а згорбатієш.
На чужий труд, ласий не будь.
Нагодують колачем, та і в спину рогачем.
Наймитові
хоч з коліна вилупи, а купи. Наймися наймитку в мене, а я у попа —для
лучших харчів.– .. а я піду до попа, бо в попа ліпші харчі.
Накорми, тоді й києм потягни.– Зобуй, зодягни та і києм потягни.
Наняв куцого без хвоста.
Нанявся — продався.– ... скажуть дверима скрипати, то скрипай.– нанявся, як продався.– ... то роби як віл.
Не давши оброку, не бий по боку.
Не даром тобі людська праця боком лізе.
Не жалій господаря: їж бульбу з лушпиною.
Не запріг, що нукаєш.
Не йдуть від хліба —йдуть від кия.
Не поміч, а неміч.– Більше немочі, як помочі (про дітвору).
Не той добрий, що в доброго рік вибуде, але той що в злого.
Один хліб приїдається, (кажуть про того, що часто службу міняє).
Одним волом хліба не доробишся.
Одному не розідратись.– Одному не роздертися на двоє.
От тобі хамут і дуга: я тобі не слуга.
Плата і у ката, аби харч добрий.
Попівський хліб, роспирає челяді бік.
Рік не вік.
Робити то є що, а зароб ти то нігде.
Самі старші, самі менші.– Самі мовляв, і старші і менші.
Сидіти на бурку.– На бурку жити (без служби).
Сій і ори, а на свободу ся бери.
Сіли на шию.
Служба вільности не тратить.
Служба не дружба.
Служба службою, а дружба дружбою.
Служи та на себе й зложи, а розгорни поли, та й іди голий.
Смачне не валяється, а добре не волочиться.
Собака не втікає від хліба, а від кия.
Соломяним слугою ніхто не доробився.
Старий хліб лучше, як новий.
Там ліниво працює, де пожитку не чує.
Треба робити, то треба і їсти, (як хто погано годує слугу).
Три дні молотили, шеляг заробили.
Тяжко працювати, де нічого взяти.
У
попа був наймит та виїхав косити, наймичка винесла йому їсти — от він і
каже: Мішок, що в тебе є? — Хліб та цибуля! — То будемо спати, а не
косити! А піп післав на підслухи, і як довідався як наймит розмовляє з
мішком, шле наймичкою другий: — Мішок, що у тебе є? — Хліб та цибуля! —
Нумо спати! — А як сало? — То будемо робити! Хай слуга у постолах не
ходить — купи чоботи.
Узяв вовчий пашпорт.– Дали вовчий білет (вигнали).
Хліб не бється.
Хто везе того й підганяють.– Коли тягне то на нього ще більше підкладають.
Хто не служив, той і біди не знає.– Хто у службі не бував; той і нужди не видав.
Хто служить з ласки, тому милосердям платять (або: тому стає хріном хліб панський).
Хто три роки служив у панів, а три у жидів, того би лиш повісити.
Чий хліб їси, під того й дудочку скачи!
Чоловік там рідко умирає, де ся родить, — але голова місця шукає.
Чужа праця боком вилізе.
Чужу купу віючи, завжди очі запорошиш.
Чужу хату топить — свої очі сліпить.
Шасть батька в напасть, а діти по наймах.
Що легко прийде, то легко піде.– Легко прийшло — легко пішло.
Я і товкач, і помело (і винен, і роби — все я).– Я як той товкач: що загадають, тей роблю.
Як маєш бути злим господарем, то волій бути добрим челядником.– Лучше бути доброю наймичкою, ніж ледачою господинею.
Як служиш, то нічим не тужиш.– Хто служить, той не тужить.
Яка плата, така й дяка.—... подяка.
Яка плата, така й робота.– Соб бицю коло плота, яка заплата, така і робота.
Яка робота, така і заплата.– Яка кроква, така й лата — яка робота, така заплата.
Який харч, така і робота.– Цабе куций у ворота, який харч така робота.
