Воскресенье, 31.05.2020, 03:44
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Прислів'я, приказки

Пословицы и поговорки. Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки - МАНДРІВОЧКА

Де хатка, там і паніматка.
Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
Доти ходив, доки не наложив головою.
Замочити лапті, (піти в мандрівку).
Із доброго миру пішла.– Ніхто і не бив, і не лаяв; так пішла, з доброго миру.– Не знати чого пішов — із доброго дива!
Його і з собаками не знайдеш (або: не здогониш).
Ломаку у руку, та й гайда!
Лучше було сидіти дома!
Мандрівка часом оставляє без сорочки.
Мандрівочка — рідна тіточка.
Не грай, не блукай — будеш чоловіком.
Оставайся мамо в лузі: вже тепер ми самі друзі.
Пішов з блсску світа (не знаючи, чого й куди).
Пішов з пустим міхом на порожні клуні.
Пішов у світи (докучило бути, і пішов у світи).
Побіг, як собака за возом.– Як собака за возом бігає.
Присягаю зеленому гаю: як гай розівється, то і служба минеться (не хоче служити, у ліс його тягне, на волю).
Тільки домів, як у зайця ланів.– У нього (у вбогого бурлаки) стільки дворів, як у собаки ломів.
Уродивсь (або: пішов, утік) на вовчі сльози. (Создав Бог).
Чи не поволочиш ти вовчого хвоста (чи не думаєш ти йти?).
Штами киває, бо діла не має.
Штами накивав. Потяг, як Тарас лозами.– Мандрує на довгі лози.
Як розвинеться на весну лист, то підемо всі в свист (втічемо).

Прислів'я, приказки - МІСТО І СЕЛО


Базар Бог показав.– ... хоч за подушку, та поживиш душку; а в селі хоч і пятак, то сиди так.– І вже! "Купи" море перескочить і хвоста не умочить.
Бариш — дурному товариш.
Без бариша — голодна душа.
Без грошей до міста (або: на ярмарок), без солі до дому.
Без додатку і борщ не смачний.
Без міри нема віри.
Більша втрата, як дохід.– Більший розхід, ніж прихід.
Бодай багато бачив, а не мав за що купити.
В місті, як у тісті, а без грошей нема що їсти.
Виграв (або: заробив), як Хома на вовні.
Виграв, як Шльома на оренді.
Виміняв ремінець на личко.
Виміняв шило на швайку.
Віддасть шкірку за виправку.
Гендлює, як Циган кіньми.
Година платить, година тратить.
Голова на голову.– Голову в голову перечислити треба.
Дай Боже і купити і продати, і гроші до дому принести.
Дасть Бог купця, а чорт розсудця.
Держи віру, держи й міру. (Шинкар мусить поправді міряти горілку).

Дешева рибка, погана юшка.– З дешевої рибки і юшка дешева.
Дешеве мясо пси їдять.
Дешевим конем не їздити.
Дешеву юшку на двір виливають, а дорогу поїдають.
До міста по гроші, а на село по розум.
Добрий товар пояси: що продаси, то і поїси.
Дорога риба, та погана юшка.
Дорога рибка, добра і юшка.
Дорога тілько голова на вязах!— ... а це не дорого.
дрантя продає.
Е, так мені буде холодно (торгується).
Жид каже: "Ти не знаєш, що купуєш" – і справді, Жид замість доброго
З кошиком, та з грошиком.
За більшим поженись, та і послідного рішись.
За добре нема передачі.
За морем вовк три гроші, та рубель перевозу.– ... та перевіз дорого.
За нього такі гроші можна і в середу взяти.
За очі тільки яйця купувати.
Заочного купця, киями бють.
Заправив, та і не взяв.
Заправив, як за батька.– Як Циган за рідну маму.
Здай душі віддали (ні за що, дешево).
І руки прибили, (на ціни згодились).
І то гроші!— ... нехай тобі Бог більше дає.– І то гроші, та ваші, не мої.
Коли будеш мірним, то будеш і вірним.
Кота в мішку торгує (як торгує, не бачивши товару).—... не купують.
Купець, як стрілець.
Купи людям колач, а не вгодив, то й сам зїдж. —... хоч плач.
Купив би, та купила нема.
Купив чорта з рогами на свою шию.– За свої гроші купив чорта на свою шию.
Купити чи не купити, а могорича треба ся напити.
Купить, як пса облупить. На ярмарку й на торгу — що хочу, те й роблю.
Купне — щупне.
Ласий на гроші, як кіт (або: Циган) на сало.
Личко (лице) товар продає.
Ліпше пятак передачі, аби до вдачі.
Міняли тихо, та виміняли лихо.
Мішане — що лавки в місті тримали, а тепер чи і в хаті лавки є.
На торзі два дурні: один дешево дає, другий дорого просить.– ... один дуже дорого просить, другий дуже дешево дає.– ... один купує, другий продає.
Наберешся, як дід за козу.

Набрались діди біди, — поки набули, а внуки муки, — поки забули.
Набув як сокола, а тяжко збути, як осла.
Нам (крамарям) як не божиться, так і не розжиться.
Не вийшов цінувати, а вийшов продавати.
Не продереш очей, то продереш калитку.
Не стала шкіра за виправу.
Не товар платить, а час.
Нема торговиці без жидівської головиці.
От побаришував; ні ступи, ні борошна.
Отже тобі шостак, та нехай буде так.
Отця причепа — три гривні (чи скільки там).– ... за три гроші.
Оце виграв, як Хома на булках!
Панотче, чого у вас такий малий лікоть (міра)?– Тю, дурний! в мене в млині кіш більший! (а в того ткача і млинок був).
Пара — пятак.
Першого торгу не кидайся.– а другого не очікуй.
Піймав добру грінку.– Грінка йому упала.
По місті ходячи, родзинків не продавай (рота не роззявляй).
По ярмарці, лихий торг.
Побрали гроші, як за перець(взяти за що добрі гроші).
Поганому за шостак.

Поки будуть бариші, у баби не стане душі.
Придаток, не стоїть за даток.
Продай та й кайся!
Продати і сам продаси, а купити і з батьком не купиш.
Проміняв вовка на собаки.
Проміняв шило на мило.
Проміняв шило на мотовило.
Проси, якнайбільше, а бери — що дають.
Сват не сват, аби добрий чоловік.– ... ходи в хату.
Сільське телятко, а міське дитятко.
Спасибі в кишеню не кладуть.
Споживайте, коли вам Бог судив.
Старе хвали, та з двора гони, (кажуть, як купують коней, або-що).– ... а молодого гуди, та у двір бери.
Ти пішла на ярмарок, а люди піч розберуть.
Тілько зиску, що в писку.
Торгував кирпичем, а остався ні з чим.
Три дні ходу, а до обіда ярмарку.
У місті так: куп, та й луп.
Хвалячи продати, а гудячи купити.
Хіба сало їдять, що такі дорогі (про коралі, про горіхи і т.п.).
Хто міняє, той не має.
Це бач йому по пірю.
Церкви та палати... і ні однісінької хати.
Чи був на базарі? — Був! — Що ж ти купив? — Козу! — Що дав? — Сім кіп! — А за що продав? — За пять кіп! — Нащо ж ти так багато втратив, — аби свіжа копійка!
Чи був у тебе батько з роду. (дорого цінить і т.д.).
Чи зиск, чи втрата — одна заплата.
Чого не купити, того і не жалувати.
Шаг? Щоб він тобі рубом став!
Що дешево, то гнило, що дороге, то мило.
Що міра, то і віра.
Що наша копійка! кровю обкипіла!– Крівава наша копійка!
Як село то й голо: в одній хаті мак, а в другій так.
Як у болоті не без дідька, так у селі не без горівки.
Які ви дешеві.


Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (07.09.2009)
Просмотров: 2095 | Теги: приказки, Пословицы и поговорки. Прислів'я | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2020
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz