Лікар чи поможе, чи не поможе, а калитку розвяже (або: випорожнить).
Пошле Бог вік, то дасть і лік.– Як дасть Бог на вік, то найдеться і на лік.– Кому на вік, тому й на лік.
Рук своїх не підложиш.– Це таке, що під його рук не підставиш.
Така вже пошесть!
Хто здоров, той ліків не потребує.
Хто ся лічить, того біда цьвічить.
Чи поможе, чи не поможе, а ти дай небоже.
Чом ви людей не питаєте? (так радять хорому, як він іде на лікування).
Як плугом відорав (відрятував).
Прислів'я, приказки - ЛІНИВИЙ
"Нехай" поганий чоловік. — "Нехай" та "Тривай" то недобр: люди.
А сховавбис ся під штири дошки!
А, грудьми б тобі робило! (лає за нікчемну роботу).
Аби день до вечора!—...а діло в порозі.
Аби день переднювати, а ніч переночувати.
Або
ви тату їдьте в ліс, а я дома зістанусь: або я дома зістанусь, а ви
тату їдьте в ліс.– Уже бач тату, хоч їдьте у ліс, а я дома буду: хоч я
дома буду, а ви їдьте в ліс — все одно комусь треба їхати.
Без попа і не почнеш (або: не обійдеться).– Що ж треба попа, щоб почав, (як не починають роботи, їжі).
Береться, наче не своїми руками.
Бог з празником, а чорт з роботою.
Буде ходити, поки світа та сонця.
В нас по циганськи: не хоче робити — не силуй, їсти не хоче — бий!
Вибираєшся, як за море стріляти.
Вибираєшся, як чайка за море.
Витришки ловити, —...купувати.– Іде на ярмарок витришки купувати.
Відклад не йде у лад.– З відкладу не буде ладу.
Відкладає, як Лях свято. (По римському законі свято можна переносити на інші дні).
Він би робив, та в нього рукави болять.
Волочиться, як волоцюга у плуга.
Волочиться, як голодне літо.
Воскові руки має.
Всяке діло хоче, щоб коло нього панькали.
Вчи лінивого не молотом, а голодом.
Гав ловив та витришки продавав.
Губою говори, а руками роби.
Гуляй тато — завтра свято.
Гуляю, та силу збираю.
Де руки і охота, там скора робота.
День не стоїть (роби скоріше).
День неначе рік. (Можна багато зробити).
Ей нуте! беріться, як пяний за тин.
Жати у день душно, а вночі кусають комарі.
Жвавий, як опеньок.
Жвавий, як рак на греблі.
З рук падає все: так часом не хочеться ні за що взятися.
За море по зілля пішов.
Зайшов,чорт його із собаками не знайде!
Заки це на те, то й "Святий Боже" заспівають.
Заліз, як собака в солому.
Зачепивсь за пень, та й стоїть цілий день.
Збирається, як свекор пелюшки прати.
Лінивий в своїй хаті змокне.
Лінивим находитися, а ледачим наробитися.– Ледачим наробишся, лінивим нашлешся.
Лучше на печі лежати, ніж від ранку до вечора страждати.
Мне, як сліпий торбу.
Мудрується, як сучка перед перевозом.
На однім місці і камінь обростає.– Лежачи і камінь мохнатіє.
На страстному тижні весілля не справляють (відкладає).
Нам як женитися, то й ніч мала.
Насилу Бог дав силу!– ...і кобилу сиву!
Не візьмешся за роботу, то робота сама не зробиться.
Не волочися, як Борисів бик.
Не волочися, як солоний заяць.
Не волочися, як Федькова корова.
Не журись, та ділом поспішай.
Не сама пряла, а кума помагала.
Недуж — не берись за гуж.
Нехай на монастир. (Каже, як не молиться, або молячись минає: те ж саме у всякому ділі, як щось минає).
Нехай, нехай, та й зовсім занехаєш.—... зовсім занехай.
Ні гульня, ні робота.
Ні куєш, ні мелеш.
Ніч не мати, а день не батько.
Ніч не стоїть, а світло коштує.
Одно минути, друге звинути.
Ой мамо хочу їсти, та боюся в погреб лізти; та боюся, щоб не впала, щоб капуста не пропала.
Ой ти то ходиш! як вальок.
Ох піч, моя піч!
перелазити, — розлив воду та й каже: отак чорт скору роботу бере!– ... та й каже: така скора робота!
Піч мати.
Пішов по кавун, та там і втонув.
Пішов по масло, та й в печі погасло.– Пішли дурня по масло, то і в печі погасло.
Пішов посол, та й упав у росол.
Пішов шукати пустого вітра в полі.– Ловить вітри.– Гонить вітри.
Пішов, як богачеві (або: бідному) по смерть.
Пішов, як рак по дріжджі.
По затінках ховається.
Подивись онучко, чи не кличе хто жати?
Поки найде, так і сонце зайде.
Поки найде, то і сонце зайде.
Поки приберешся, то бояри і мед випють.
Посидь сусідко,– ще трошки видко.
Преться та мнеться.
Проворний, як лопата.
Проворний, як медвідь за горобцями.– Швидкий, як медвідь до перепелиць.
Рано встали, та мало напряли.
Робить — як собі на лихо.
Робить, як собі на безголовя.
Робиться, наче у воловім вусі.
Свиня у барлозі, а птах у дорозі, (кепкують над лежухом).
Сиди небоже, а Бог бачить.
Сидить даремне день за днем.
Сидить сиднем — щоб ти каменем сів!– Сівбись там каменем.
Сидить,
як морква в грядці.– ... як гриб.– ... як кулик на болоті,—...як чорт
на купині, —...як качан в городі. —... як квочка. —... на яйцях.– Сів
каменем.
Сидиш як засватаний.
Синашу, піди стовчи пшона на кашу! — Ох мамо, ноги дуже болять! — Синашу ходи їсти кашу! — А де мамо, моя велика ложка?
Сів і прилип, як до смоляної лавки.
Собаці хвоста не завяжеш.– Та ти сегодня собаці хвоста не завязав.
Совайся Ничипоре!– ... по горячій сковороді.
Сонливого добудишся, лінивого дошлешся.
Стій Векло, бо ще не смеркло.
Та біжи мені бігом, щоб одна нога тут, а друга там!– Біжи ж мені та на одній нозі.
Так робить, як чорт летить і ноги повісив (або: спустить).– ... летить і крила теліпаються.
Така робота, що у день спить, а вночі кукурікає.
Такий жвавий, як жид молотити.
Тебе тілько добре по смерть посилати.– ...то можна ще нажитись.
Тень-телень, добрий день.
Тиняється, як злодій по ярмарку.
Тит,
ходи молотить! — Голова болить! — Так ходім їсти! — А де ж моя велика
ложка?– Як тебе звуть? — Михайло! — А робити хочеш? — Нехай-но! — А
борщу? — Не хочу! — А пирога? — Хоч би й два!
Тільки сир відкладання гарний (або: добрий).
То робить? так як два з третього кпиться.
Тобі так хочеться робити, як старому псови в заверюху брехати.
Тоді від скуки тілько ловити мухи.
Три святі в хаті (як троє в хаті і за холодну воду не візьмуться).
Тримає, як мертвий рукою!
У собачім хвості та в ковтуни збилась.
Ховається, як собака від мух.– Боїться, як собака мух.
Ходив рак сім літ по воду, та прийшов до дому, та й став через поріг
Ходив три дні, та виходив злидні.
Ходить (або: робить), неначе три дні хліба не їв.
Ходить неначе ступа.– Справжня ступа.
Ходить, як блудна вівця.
Ходить, як дурень по базарі.
Ходить, як кручена курка.
Ходиш неначе гріх без душі.
Хто любить піч, тому ворог Січ.
Хто празника питає, так паністару латає.
Цень-цень, аби день, аби вечір близько.– Тень, тень, аби збути день.
Час не стоїть.—... а роботи світ.
Через сидіння, не впало в лежіння.– За сидження, нема їдження.– За лежнею ніколи посидіти.
Чого ти наймитку так рано встаєш? — Та я то обуванням, то одяганням надолужу.
Швидкий місця не загріє, а сидющий на однім місці, згине.
Швидкий, як віл у плузі.
Швидкий, як черепаха.
Шукає вчорашнього дня.—... що добрий був.– Жалкує за вчорашнім днем.
Що за робота — шахи та махи.
Що маєш робити, то зроби сегодня. а що маєш зїсти, то зїси завтра.– ... бо тільки один сир відкладаний добрий.
Що роблять?– ґави ловлять!– Він ворони ловить.
Як до діла так і сіла.
Як до череди гнати то і пяти болять.– До череди рано вставать, боки болять.
Як за напасть.
Як їсть, так нагріється; а як робить так і змерзне (ліниве).
Як мокре горить.– ... так помало робить.
Як
прийшли жнива, то й жінка крива.– Як прийшла косовиця, то і жінка
кородиться; прийшли жнива, ходить жінка як нежива; а як прийшла
Покрова, то і жінка здорова.
Як прялось, то спалось, а як перестала прясти, то не хочеться і спати.
Як хвіст волочиться.
Яка ти непроворна!
Якби вовк не сидів за горою, був би за другою.– Якби вовк лик не драв, то б за горою став.
Якби хотів Хома, так би робив і дома.
Якого чорта він там сліпить (гається десь).– Що він там — чортів сліпить, чи що?
