Злий чоловік ні Бога не боїться, ні людей не стидається.
Знати його по писку, що добрих свиней плоду.
Зо злості, болять кості.
І мій батько такий мався і я в нього вдався.
І пес за ним не виє. Йому і муха на заваді.
І погляд у нього не людський.
І той з пекла родом, ба ще три милі з за пекла.
Його всякий знає, як облупленого.
Крий, ховай погане, а воно ж таки гляне.
Ледачого держати — лучше не мати.
Ледачого не займай, сам себе не вскорбляй.
Лиха іскра і поле спалить і сама згине.
Лихий доброго не любить.
Лихий лихом погибає. Ледачому всюди зле.— Ледащо куда не повернеться, то всюди йому зле.
Лихо коїти.
Лихого чоловіка бійся, бо лихий чоловік переможе все.
Лукавому суком випре.
Мав Бог дать душу, як у пень.
Мав
уродитись чоловік, та вилупився чорт.— Мав вилупитися чорт, та півні
заспівали — вилупився чоловік.— Мала вродитися сатана, та півні запіли,
то вродилась людина.— Уродився б біс, та півень загаяв.
Мале щеня, та й те гавкає.
На зле не вчи нікого: і сам догадається.
Набравсь юхи.
Набрався у Юхима юхи.
Не бійся чорта, а лихого чоловіка.
Не гідний того, що його земля свята на собі носить.
Не грій гадюки за пазухою.— ... гадини за пазухою, бо вкусить.
Не ждати з тебе пуття.
Не з доброї муки і той (бачу) зліплений.
Не медунку ведуть, та не медунка й у коноплях сидить (та злюща, а та ще гірша).
Не можешся збути, як лихого шеляга.
Нема ліса без вовка, а села без лихого чоловіка.
Ніхто чорта не сіяв, а родиться.
Ой казали мені люде, що добра з тебе не буде.
Ото злиденних! Руки білі, а сумління чорне.
Підкував дядька, підкуєш і татка.
Породила ненька.
Пошився в собачую шкуру (або: в чорти)— ... в псю шкуру.
Продав чортові душу.— Запродав чортові душу.
Псові очі, а чортові душу запродав.
Сила злого — два на одного.
Скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться.
Скіра на чоботи, язик на підошви.
Скочив у чорти.
Схаменіться, будьте люде, бо лихо вам буде.
Та й злюче, як зінське щеня.
Та по йому, на тім світі хоч тин душею підпирай; аби йому тут було гаразд!
Так його мати зродила (уродила).
Така вже вдача собача.
Такий злий, аж в роті чорно.
Ти ходиш в псячій шкурі.
То баба-Яга, з пекла родом.
Трудно аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло.
У злому зле, і сидить.
Умийтеся, образ Божий багном не скверніте.
Уродила мама, що не прийма і яма.
Хоч сух, та злий дух.
Хоч у ступу всадіть, та пирогами годуйте, — все буде однака.
Це той пан, що в соломі спить, зубами ся чіхає (як кого хочуть собакою назвати).
Це той пан, що при місяці воші бє.
Це ще тютя, з поливаним носом.
Чуєш, в тобі дідько сидить.
Юшки московської ухватив.
Я його знаю, як лихого шеляга.— ... як дурний ґрейцар.— Знають його, як лисого.
Як лихий чоловік, то не став і чорта.
— Гадини ніколи не грій за пазухою; бо як розігрієш, то вкусить.
