Тисяча цитат - Змагання
А щоб збудитьХиренну волю, треба миром,Громадою обух сталить;Та добре вигострить сокиру —Та й заходиться вже будить.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Я не нездужаю, нівроку...", 1858 |
Бо головне ж тепер — реформа людини...
Микола КУЛІШ"Народний Малахій", 1928 |
Борітеся — поборете,Вам Бог помагає!За вас правда, за вас славаІ воля святая!
Тарас ШЕВЧЕНКО"Кавказ", 1845 |
Вічний революцйонер —Дух, що тіло рве до бою,Рве за поступ, щастя й волю, —Він живе, він ще не вмер.
Іван ФРАНКО"Гімн. Замість пролога", 1880 |
Досвітні
огні, переможні, урочі,Прорізали темряву ночі,Ще сонячні промені
сплять, —досвітні огні вже горять.То світять їх люди робочі.
Леся УКРАЇНКА"Досвітні огні", 1892 |
І
знаю тільки те,що треба пісню, наче тінь, нести з собою,що треба йти,
невпинно йтиназустріч мертвій тишиніза зовом вітру — за зовом ночі,аж
попіл сну засипле очі.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Елегія про перстень молодості", 1934 |
Ламай традицій віковічну скелю,обтрушуй прах невольного життя.Хто випив келих чарівного хмелю,тому назад немає вороття.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА"Виходь на путь сувору і тверезу...", 1930 |
Лиш боротись, значить, жить...Vivere memento!
Іван ФРАНКО"Vivere memento!", 1883 |
Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холодНе спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Іван ФРАНКО"Каменярі", 1878 |
Молодий я, молодий,Повний сили та одваги.Гей, життя, виходь на бій, —Пожартуєм для розваги!
Павло ТИЧИНА"Молодий я, молодий...", 1911 |
Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон КУЛІШ"Листи", 1857 |
Не давайтеся ж у рукиКатам України,Не давайтеся на муки,Бийтесь до загину!
Василь МОВА"Заповіт засланця", 1890 |
Невже, скажіте, вам чужа найрідніша і свята ідея національного визволення?
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931 |
Ні! Я жива! Я буду вічно жити!Я в серці маю те, що не вмирає.
Леся УКРАЇНКА"Лісова пісня", 1911 |
О гроно п'ятірне нездоланих співців, крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,що розбиває лід одчаю і зневіри.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА"Лебеді", 1928 |
О, не один нащадок ПрометеяБлискучу іскру з неба здобував,І безліч рук до неї простягалось,Мов до зорі, що вказує дорогу.
Леся УКРАЇНКА"Fiat nox!", 1896 |
Оживе і встане все, що спало досі,бо вода зцілюща сохлий корінь зросить.
Михайло ДРАЙ-ХМАРА "Поворот", 1927 |
Поховайте
та вставайте,Кайдани порвітеІ вражою злою кров'юВолю окропіте.І мене в
сем'ї великій,В сем'ї вольній, новій,Не забудьте пом'янутиНезлим тихим
словом.
Тарас ШЕВЧЕНКО"Заповіт", 1845 |
Та на зорі,В золотаву поруПтиці зеленіРвонулись вгору.Тільки злетітьНе змогли, не зуміли:Тісно було,Переплутались крила.
Ліна КОСТЕНКО"Папороть", 1957 |
Так! я буду крізь сльози сміятись,Серед лиха співати пісні,Без надії таки сподіватись,Буду жити! Геть думи сумні!
Леся УКРАЇНКА"Соntra spem spero!", 1890 |
Треба
негайно "одшити" — або принаймні поставити на своє місце різних писак,
що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в
мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.
Микола ХВИЛЬОВИЙ |
Україна сьогодні не сцена, а плацдарм... Плацдарм великого змагу ідей...
Микола КУЛІШ"Патетична соната", 1931 |
Українська
інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську
природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала
можливості Україні виявити свій національний геній.
Микола ХВИЛЬОВИЙ"Україна чи Малоросія", 1926 |
Хай в нашім тілі, наче в соснах,густа живиця закипить.Хай в наші жили зелень млосна іполум'я спливе й блакить.
Богдан-Ігор АНТОНИЧ"Праліто", 1934 |
Хай я загину, та хай сяє милоНад людьми сонцем правда і надія!
Леся УКРАЇНКА"Сон", 1891 |
Хто вам сказав, що я слабка,що я корюся долі?Хіба тремтить моя рука,чи пісня й думка кволі?
Леся УКРАЇНКА"Хто вам сказав, що я слабка...", 1911 |
Щастя хочеш ти зазнати?Щастя дурно не дається:Тільки той його придбає,Хто за його в бої б'ється.
Борис ГРІНЧЕНКО"Зернятка", 1898 |
Я
бачив дивний сон. Немов передо мноюБезмірна, та пуста, і дика площина,І
я, прикований ланцем залізним, стоюПід височенною гранітною скалою,А
далі тисячі таких самих, як я.
Іван ФРАНКО"Каменярі", 1878 |
Який
я декадент? Я син народа,Що вгору йде, хоч був запертий в льох.Мій
поклик: праця, щастя і свобода,Я є мужик, пролог, не епілог.
Іван ФРАНКО"Декадент", 1896 |
|
