Цвітуть наші діти, як пишнії квіти.

Цяця, цяця - та в кишеню!

Це тоді буде, як рак свисне!

Це буде, як на долоні волосся виросте.

Цап - не скотина, зять - не людина, а невістка - чужа кістка.

Це йому й за вухом не свербить.

Це було за короля Горошка, як було людей трошки.

Цілий день байдики б'є.

Це ті пани, що в самоварі куліш варять.

Цап і вовк - один толк.

Це мухи коня з'їли, а вовк лише помагав.

Чекай з моря погоди!

Чесне діло роби сміло.

Чия відвага, того й перевага.

Чим хвалитись своєю силою, краще слабшим поможи.

Чисті черевики швидше ходять.

Чим багаті, тим і раді.

Чорт чорту ока не виколе.

Часто так буває: один вину свою на іншого звертає.

Чув дзвін, та не знає, звідки він!

Чи хліб, чи пиріг, аби повен живіт!

Черево - не дерево: роздасться.

Чоловік розуму вчиться цілий вік.

Чого Iвась не навчиться, того й Iван не буде знати.

Чого не доглянеш очима, за те відповіси плечима.

Чиє весілля, того й музики.

Чужим пивом весілля не одбудеш.

Чоловік та жінка - одна спілка.

Червоне яблучко, та всередині черв'ячок.

Чорну душу милом не відмиєш.

Через одну погану вівцю отара пропадає.

Чиє навчяло б, а твоє мовчало б!

Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб піднімає.

Чим більше насолить сусіду, як не язиком?

Чисто бреше, що й віяти не треба.

Чхали, чхали, - та на степу й ночували.

Чужі гріхи перед очима, а свої - за плечима.

Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом.

Чекав дід на обід, без вечері спати ліг.

Чепурненька, як мазничка.

Чи так, чи інак, а не буде з риби рак!

Чим мудрий стидається, тим дурний величається.

Чужа душа - темний ліс.

Чим далі в ліс, тим більше дров.

Чорна корова, а біле молоко дає.

Чорт біса і з-під купини бачить.

Чи програв, чи виграв, аби свіжі гроші!

Чужому лихові не смійся.

Чуже лихо за ласощі, а своє за хрін.

Чого навчився, того за плечима не носити.

Чужим добром не збагатієш.

Чужими руками добре гада ловити.

Час на часу не стоїть.

Чого собі не зичиш, і другому не бажай.

Чуже переступи, та не займай.

Чужий кожух не гріє.

Чорнобрива, як руде теля.

Чим би дитина не бавилась, аби не плакала!

Чоловік у домі - голова, а жінка - душа.

Чоловік без пригоди не проживе.

Швидкий, як черепаха.

Шкода про те говорити, чого не можна зробити.

Шляхом свободи йти - до щастя прийти.

Шануй людей - і тебе шануватимуть.

Шануй учителя, як родителя!

Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.

Шкода про те й говорити, чого не можна зловити.

Шукай вітру в полі!

Шукає вчорашнього дня.

Шкода перемішувати тісто, вийнявши з печі!

Шиє, поре - ниткам горе!

Шовкова борідка, та розуму рідко!

Шила в мішку не сховаєш.

Швець без чобіт, а тесля без воріт.

Шилом моря не нагрієш.

Шастає, мов миша у пастці.

Шабля ранить голову, а слово душу.

Шкіра на чоботи, язик на підошви.

Шия з намистом, а голова зі свистом.

Шаленая муха вкусила за вухо.

Що посієш, те й пожнеш.

Щасливо там жити, де гуртом робити.

Що вранці не зробиш, того ввечері не здогониш.

Що у воду впало, те пропало.

Що знаєш, що вмієш, то за плечима не носити.

Що сьогодні утече, то завтра не зловиш.

Що сіре, те й вовк.

Щира правда всюди куток знайде.

Що на місці лежить, то саме в руки біжить.

Щастя без розуму - торбина дірява.

Щебече, як соловейко, а кусає, як гадюка.

Щедрий на батьківські гроші.

Що вимовили язиком, того не виб'єш і кілком.

Що написано пером, то не виволочиш валом.

Щоб узнати чоловіка, треба з ним пуд солі з'їсти.

Щоб дати пораду, треба казати до ладу.

Щира праця мозолева.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Що голова, то й розум!

Щоб часом дарма не блудить, чужого розуму питай.

Що в молодості навчишся, то на старість як знахідка.

Що може вродити камінна гора, коли в їй води нема!

Що мати навчить, то й батько не перевчить.

Щука пропала, а зуби залишились.

Ще не зловив, а вже поривається скубти!

Ще й риби не піймали, а вже заходилися юшку варити!

Що схопив, те й змолов.

Що знає кум, те знає кумова жінка, а вже від неї і все село.

Що маєш казати - то поперед обмірковуй.

Що ступить, то й збреше.

Щоб лиха не знати, треба рано вставати.

Щоб знаття, що в кума пиття, то б і дітей забрав!

Що не складно, то не ладно.

Що в тебе вийшло - тарантас чи дишло?

Що в тверезого на умі, то у п'яного на язиці.

"Що ваші дівчата роблять?"- "Шиють та співають". - "А мати?"- "Порють та плачуть".

"Що ваші роблять?"- "Граків ловлять!"

Що ті гроші, як чортма в голові!

Що не скаже, то все півтора людського!

Що не холод, як козак молод!

Що край - то звичай, що сторона - то новина.

Що в серці водиться, то на язику не втаїться.

Щастя добре, а правда краще.

Що маємо - не дбаємо, втративши - плачемо.

Що винен - оддати повинен.

Що було, то мохом поросло.

Що з воза впало, те пропало.

Щоб тебе грім убив і блискавка спалила!

Щоб ти крізь сонце пройшов!

Щоб на тобі шкура загорілась!

Щоб тебе буря вивернула!

Що там і говорить, коли нічого й балакать.

Що город - то норов.

Що інше сільце, то інше слівце.

Що інша хатка, то інша гадка.

Що голова, то розум.

Щастя - не підкова, під ногами не знайдеш.

Щастя біжить, а нещастя лежить.

Щастя з нещастям на одних санях їздять.

Щастя має ноги, а біда роги.

Щастя знає, кого шукає.

Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

Що правда, то не гріх.

Що буде, те й буде, а дві смерті не буде.

Що комар - то й сила.

Що ти за велика цяця?

Що скаже, - неначе зв'яже.

Щось таке, як вовк, тільки жовтенько цвіте, а синенько пахне.