Україна - мати, вмій за неї постояти.
Умілому всяка робота легка.
У кого совісті нема - нема й сорому.
У дитини заболить пальчик, а в матері серце.
Учи сина, як годуєш, бо тоді вже не навчиш, як тебе годуватиме!
У Сірка очей позича.
Уміє він з чорного біле зробити.
Узявся за гуж - не кажи, що не дуж.
У чужу душу не влізеш.
У кого що болить, той про те й говорить.
У тебе розуму багато, та вдома не ночує!
Уміла готувати, та не вміла подавати.
У сусіда розуму не позичиш.
Усякому на старість розуму додасться.
Учись змолоду - пригодиться на старість!
Учений іде, а неук слідом спотикається.
У дурного хазяїна й колесо з воза украдуть.
У доброго коня верстви не довгі.
У кого дочок сім - то й щастя всім, а у мене одна - та й щастя нема.
У ворожки лікуватись - без здоров'я залишатись.
Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає.
У вічі - як лис, а поза очі - як біс.
У кого серце вовче, той їсть, кого схоче.
Ухопив Місяця зубами!
Учений шпак говорить всяк.
У нього стільки правди, як у кози хвоста.
У п'яниці коли не під очима синє, так плечі в глині.
Умів красти - умій і очима лупать!
У страха очі великі.
У заздрості на все великі очі.
У чужій руці завжди шматок більший.
У нашому полку чортма толку!
У дурного півня - дурна й пісня.
У нього грошей, як у жаби пір'я.
Умій сказати, умій і змовчати.
У кого є ненька, у того й голівка гладенька.
У нашого Омелька невелика сімейка: тільки він та вона, та
старий, та стара, тільки Сидір та Нестірко, та діток шестірко, та
батько, та мати, та їхні три брати.
Ускочив, як жаба в жар.
Флот - України оплот.
Федоту не страшна ніяка робота.
Фрукти самі себе хвалять.
Федора має свої одговори.
Федя масти медом, а Федь усе Федьом!
"Федот, чого мовчав?" - "Сьогодні я не тот".
Федорові - пряжа, а комусь пропажа!
Феся казала - обійдеться.
Хочеш їсти калачі - не сиди на печі.
Хто що вміє, те і діє.
Хто працює, той і врожай збирає.
Хто спішить, той двічі робить.
Хотів зробити спішно, а вийшло смішно.
Хто діло робить, а хто гави ловить.
Хто любить трудиться, тому без діла не сидиться.
Хто не сіє, той не жне.
Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.
Хто рано встає, тому Бог дає.
Хочеш троянду зірвати - не бійся колючок.
Хто нічого не робить, той ніколи не має часу.
Хвальби - повнії торби, а в торбі нема нічого!
Хто багато обіцяє, той рідко слово дотримує.
Хвалькові не щастить.
Хвалять - не гордись, учать - не гнівайся.
Хвалились, хвалились - та під гору і звалились.
Хліб-сіль їж, а правду ріж.
Хто з правдою зрідниться, той і грому не боїться.
Хто любить лише себе, того люди не люблять.
Хто людей питає, той і розум має.
Хитрого од лукавого не відрізниш.
Хитрий, як лисиця.
Хвалько - пуста людина.
Хто ледащо, тому їсти нема що.
Хто пізно встає, тому хліба не стає.
Хороша чутка далеко чутна.
Хто в роботі, той і в турботі.
Хто робить кревно, той ходить певно.
Хто багато робить, той і багато знає.
Хто що знає, тим і хліб заробляє.
Хороший рибак по кльову мусить знати, як рибку звати.
Хто хоче багато знати, тому треба мало спати.
Хто вчиться змолоду, не зазнає на старість голоду.
Хто знання має, той і мур зламає.
Хату руки держать.
Хліб усьому голова.
Хоч у курені, аби до серця мені.
Хоч борщ без сала, аби душа пристала.
Хто кого любить, той того й голубить.
Хто п'яницю полюбить, той вік собі згубить.
Хороша, хоч води з лиця напийся.
Хто дітям потаче, той сам плаче.
Хочеш зятечка придбати - мусиш з хати утікати.
Хвалить, як медом мастить.
Хитрує, як собака за вечерею.
Хто під ким яму копає, той у неї сам попадає.
Хитрощами недовго проживеш.
Хто не додержує свого слова, той сам себе зневажає.
Хоч голий, зате в поясі.
Хто багато говорить, той мало творить.
Хто рад обіцяти, той не має охоти дати.
Хто про Хому, а хто про Ярему.
Хто діло робить, а хто гави ловить.
Ховається від роботи, як собака від мух.
Хочеш їсти калачі, то не сиди на печі.
Хто літом ледарює, той узимку голодує.
Хто змолоду балує, той під старість старцює.
Хліб на ноги ставить, а горілка з ніг валить.
Хто сміється, тому не минеться.
Хоч кума, але чортом дивиться.
Хоч не нагодувати, аби запрохати.
Хоч мене в гості не звуть, та я знаю, де живуть.
Хоч кіл на голові теши, а він своє!
Хоч помирає, а все-таки пальцем киває.
Хоч гірше, аби інше.
Хоч того самого, аби в іншу миску.
Хоч не тільна, то телись.
Хоч не в лад, та широко ступає.
Хотів минути пень, а наїхав на колоду.
Хто в ліс, а хто по дрова поліз.
Хоч у голові пусто, аби грошей густо.
Хоч вдача гаряча, та розум дурний.
Хоч річка й невеличка, а береги ламає.
Хто опарився на окропі, той і холодну воду студить.
Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає між люди показатися.
Хто як постеле, так і спатиме.
Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.
Хто не має, той не губить.
Хочеться, як голому на вулицю.
Хоч ти іди в ліс по дрова, а я буду дома, хоч я буду дома, а ти йди в ліс по дрова.
Хитро, мудро, не великим коштом.
Хапало в хапиці, хапиця - по пиці.
Хороша пісня, коли б трохи довша!
Хапай, бабо, решетом сонце!
Еще много других пословиц и поговорок на украинском языке>>>
| 