За праве діло стій сміливо.
З самого початку думай, який буде кінець.
За добре слово не платять грошей, а скажеш - усім приємно.
З гори - далеко, на гору - високо, краще - ніяк!
Зимою сонце світить, та не гріє.
З малої хмари великий дощ буває.
Зловив зайця за хвіст.
Золоті гори обіцяє.
З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
З добрим дружись, а лихих стережись.
Звикай до господарства змолоду, то не будеш знати на старість голоду.
Захочеш пити - підійдеш до струмка.
Зле - не снися, добре - не пнися.
Заклопотався, як квочка коло курчат.
За один раз не зітнеш дерева враз.
Знає, на чому світ стоїть.
За битого двох небитих дають, та й то не беруть.
Зимова днина така: сюди тень, туди тень, - та й минув день.
Зима без снігу - літо без хліба.
Земля - трудівниця, аж парує та людям хліб готує.
Згаяного часу і конем не доженеш.
З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем.
Закохався, як чорт в суху вербу.
З краси не пити роси.
Засватана дівка усім гарна.
Заміж іти - не дощову годину перестоять.
З сином сварися - за стіл берися, а з зятем сварися - за двері берися.
Зять любить взять, а шурин - очі мружить, та не хоче дать.
За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
За сиротою журба за журбою.
З ким поведешся, того й наберешся.
З добрими людьми завжди згоди можна дійти.
Здоров'я всьому голова.
Загоїться, поки весілля скоїться.
Здоров'я виходить пудами, а входить золотниками.
Здоров'я маємо - не дбаємо, а загубивши - плачемо.
Згадала баба дівич-вечір.
З могили і калачем не виманиш!
За шматок ковбаси чортові душу продаси!
Захворів на хитрощі.
Заховався у закапелку, а хвостика й видно.
З-під живого п'яти ріже.
З-під стоячого підошву випоре.
Знають його усі, як облупленого.
Зліз кіт на сало та й кричить: "Мало!"
Знає кіт, чиє сало з'їв.
З хворої голови та на здорову.
Звабиш калачем - не одженеш і бичем.
За грамотного не розписуйся!
Задер носа - й кочергою не дістанеш!
Зорі лічиш, а під носом не бачиш!
З їжака не буде бика!
З великої хмари малий дощ буває.
За вашим шепотом і нашого крику не чути.
Знає кума - знає півсела.
З брехні люди не мруть, та вже їм більше нема віри.
За погані речі треба бити в плечі.
За лежнею ніколи й посидіти.
Збираються, як убогий на кисіль.
Закривіла на ногу, та не знає, на котру.
Заробив кревно та й пропив певно.
Злодія не бити - доброго губити!
Злякався, аж у п'яти закололо!
Заздрий від чужого щастя сохне.
Залив за шкуру сала!
З його помочі, як з осики груш!
З козла ні шерсті, ні молока.
За все береться, та не все вдається.
За деревами й лісу не бачить.
Замкнув вовка межи вівці - нехай тюрму знає!
Заблукав між трьох дубів.
З розумним розуму наберешся, а з дурнем і останній загубиш.
З дурнем зчепитись - дурнем зробитись.
З дурнем каші і не звариш: або пшоно не вкипить, або вогонь не горить.
Зверху блищить, а в голові свистить.
З-за вугла мішком прибитий!
З поганої вівці хоч вовни жмут.
З чужого похмілля голова болить.
Занадився журавель до бабиних конопель.
Знає сорока, де зиму зимувати.
За спрос грошей не беруть.
За що продать, то продать, аби свіжа копійка!
За що купив, за те й продаю.
З цього пива не буде дива!
Зайця ноги носять, вовка зуби годують.
Запас біди не чинить і їсти не просить.
Золотоноша - кругом хороша!
За бджоли не скажу, а мед солодкий.
За вушко та на сонечко!
Зробив так, що й комар носа не підточить!
Забажалось, мов перед смертю.
Закрутив носом, як тертого хріну понюхав!
Здибав його, як чайку на гнізді.
Заховав так, що й з свічкою не знайдеш!
Згадала баба, як дівкою була.
Зелене, як рута.
Заліз, як муха в патоку.
Згинув, як березневий сніг.
Загубилась, як голка в сіні.
Забив, як ведмедя жолудь.
Збирається, як на обід.
З нього толку, як з козла молока.
Засмієшся ти ще й на кутні зуби!
За царя Панька, як була земля тонка, - пальцем ткнеш та й воду п'єш.
За царя Хмеля, як було людей жменя.
За краплю молочка та так бити бичка?
З бика не надоїш молока.
Здобудеш освіту - побачиш більше світу.
З ледарем поведешся - горя наберешся.
Зароблений сухар краще краденого бублика.
Є люди, що й солов'я не люблять.
Є в глечику молоко, та голова не влазить.
Є що їсти й пити, та нема з ким говорити.
Є квас, та не для вас!
I за холодну воду не візьметься.
I каші не хочу, і по воду не піду.
I сила перед розумом никне!
I хитрого лиса можна зловити.
I сам не гам, і другому не дам.
I півень на своєму смітті гордий.
I сорока розказує, та толку мало.
I з посміху люди бувають.
I сонце свої плями має.
I сонце не всі гори освічує, хоча високо ходить.
I між капустою гарною є багацько гнилих качанів!
I по заячому сліду інколи знаходять ведмедя.
I стіни мають вуха.
I злодія не було, а батька вкрадено!
Iз хатини світа не оглянеш.
I залізо ржа з'їдає.
I з сивою бородою не все розум приходить!
I в лиху годину не кидай дружину!
I сова хвалить своїх дітей.
I у сироти на подвір'ї сонце засвітить!
I хитрого лиса можна зловити.
I Гнат не винуват, і Калина не винна, тільки хата винувата, що впустила на ніч Гната.
Iнший торочить, як дратвою строчить.
I риби наловить, і ніг не замочить.
I будень, і неділя - лінивому все безділля.
I за соломину вхопиться, хто топиться.
Iз рук все валиться в біді.
I граб, і дуб від малої сокири пада.
Iноді рідко, але мітко.
I золота клітка для пташки неволя.
I риба співала б, коли б голос мала!
I коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Iз щастя та горя скувалася доля.
I від солодких слів буває гірко.
I кума сором, і хліба жаль.
I тяжко нести, й шкода кинути.
I свиня літала б - та неба не бачить.
Iзнехотя з'їв вовк порося.
| 