Вторник, 02.06.2020, 09:17
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки - ДУРЕНЬ


"Здоров дурню"! Де живеш"? — "Не знаю"!
"Світи Гапко, дав Бог телятко"!— "Піди Денисе, подивись на лисе"!— Пішов Денис — собаку в хату втис.
"Що дурню робиш"? — "Воду міряю"!— Що дурню робиш — Воду міряєш?
I по премудрих часом чорт їздить.
Але ж то дурний, аж куриться!
Ах ти пришиблена курка!
Безголова уся сімя.
Безличний попів Гриць.
Богу невимовно — цента положила; а пятака взяла.
Божевільний Марку, ходиш по
Борода велика, а розуму мало.
Борода виросла, та ума не винесла.
Борода як в старого, а розуму нема і за малого.
Брехав ти писку, Великдень близько!
Брехун бреше, а дурень віру йме.
В біду попаде, хто з дурним краде.
В очах мигтить (або: з верху блистить), а в голові свистить.— Хоч би я й одяглася, а довгу багато.
В очереті шукає сука.
Велик пень, та дурень.
Великий дуб, та дуплавий.— ... порохном напханий.

Великий татарський кінь, а дурний.
Великий як світ, а дурний як кіт.— ... як сак.— як чіп.
Великий, а дурний.
Великий, як ломака, а дурний як собака.
Вернись куме, шило з заду.
Видно ззаду, що Пархім.— Видно й з рила, що Мартин.
Видно й з заду Супрунаду.
Вилупив очі, як баран на нові ворота.
Високий до неба, а дурний як треба.— Виріс до неба, а дурний як не треба.
Високий як тополя, а дурний як фасоля.
Високий, як дуб, а дурний як пень.
Витріщив очі, як козел на нові ворота.
Від великого розуму і роги виростуть.
Від дурня чую, то ся не дивую.
Відбив глузди (хто вдарився на потилицю).
Вітер свище в голові.
Ворона літає, а дурень голову задирає.
Впав батько з гори — чорт його бери!
Глузду нема.
Глянь на вид, та й кажи що Свирид

Голова велика, а розуму мало.
Голова не до ради, а купра не до крісла.
Голова!— Ой ти, голово!— Овва! тай розумна ж голова!
Голосний як дзвін, а хоч довбнею вбий.— ... дзвін, а дурний як довбня.
Гоняться за лисицею, а стрілять зайця.
Дай курці грядку, а вона летить на банти.
Де він, неклепаний!
Де храм, і я там.— ... то і ми там.
Джиґ Марушка, — з перцем юшка.
Дивиться, як теля на нові двері.
Дивиться, як чорт на попа.
Дід твій лисий, а баба голомоза (або: куца).
Дід твій — дриґа: піймав жабу, та й каже — риба.
Добре дурня здурити.
Добридень на Великдень, добривечір на Різдво!
Доладу, як ложечка до меду.
Думають-думають — ні в голос, німовчки.
Дурень воду носить, дурна Бога просить, гори хата ясно, щоб ти непогасла.
Дурень думкою багатіє.
Дурень дурнем.

Дурень і тому рад.
Дурень на дурню сидить і дурнем поганяє.
Дурень ні чим ся не журить: горілку пє і люльку курить.
Дурень псові очі псує.
Дурень та собі.
Дурень червоному рад.
Дурень ярмарковий.
Дурень, дурень, а в школі вчився!
Дурень-дурень, а в огонь не полізе.
Дурна голова не полисіє.
Дурне вродилося, дурне і згине.
Дурне село.
Дурне, аж носом баньки дме.
Дурне, аж очі йому рогом лізуть.
Дурневі і Бог не противиться.
Дурневі щастя.— Дурневі Бог щастя дає.— Дурням щастя.
Дурнем бути — не дуба гнути.
Дурнем то не наробитися.
Дурний в дурного та й сповідався.
Дурний дурне й торочить.
Зсунувся з глузду.— ... як пес з соломи.— Стара з глузду зсунулась, мов собаказ соломи.— З'їхав з глузду.
І Бог за дурним.
І вродилась, і виросла, а розуму не винесла.
І на мудрім дідько на Лису Гору їздить.
Їй богу овеча натура!— Натура овеча!
Йому треба так, як лопатою класти (не хутко розбірає діло).
Кінь на чотирьох ногах та спотикається.— ... а чоловік на двох, та щоб не спіткнувся.— ... спіткнеться, а мені на одному язиці, та не спіткнутись.— ... спотикається, а чоловік одним язиком говорячи, може помилитися.
Кого Бог хоче покарати, то перше розум відійме.
Коли не вмів пирога зїсти — давай його сюди (як хто проґавить щось, а друге покористується).
Коноплі нетерті і діти обдерті.
Крути Панько головою!
Круть, верть, та й геть!
Кукуріку мандерику.
Куме, куме, дурний твій уме!
Купи дурню перцю, — шафрану тобі причиню.
Лепетень лепече, а дурень слухає.
Лисиця від дощу під борону ховалась — не всяка казала капля капне.
Ліпше з розумним два рази згубити, як з дурнем раз знайти.— Дай Боже з добром (або: розумним)
Ліпше з розумним у пеклі ніж з дурним у раю.
Ліпший мудрий, хоч лихий, як добрий а дурний.

Нате і мій глек на капусту.— ... щоб і я Гапка була.
Нате і мій гріш на ладан, щоб і моє перед Богом курилось!
Нате і мій гріш, та купите дьогтю, бо і в мене паршива голова.
Нате і мій ладан до церкви!
Нате і мій стовбун, щоб і я там був.
Нате і мої штани, нехай визоляться!
Нате і моїх пять (грошів).— ... щоб було десять.
Нащо голова на вязах! (не так зробили).— ... на вязах? щоб не спала.
Не в ті взулась!
Не всім же в дурня і вдатися.
Не казав би, то мала, а то велика — та змалилась.
Не козакувати Миколі, бо не буде у нього коня ніколи.
Не повно ума.— Не зповна ума.— Не всі дома.— Нема всіх вдома.
Не припадає в середу Вознесення.— ... а все в четвер.
Не туди стежка в горох.— Пізнає, куди стежка в горох.
Не хвались мудрий мудрістю, ні сильний силою.
Не ходи в просі!
Небозі сонечко мріється — воно ж зраділо, та й справді гр'ється.
Нема в тебе толку, за дурну курку.— Нема в тебе толку і за курку.
Нема ґоя в голові.

Отто ще матута: ні дома, ні тута (дурне і дома і тут).
Оце, сало (дурний).
Очунявся дурень в ягодах.— Надумався дурень в ягоди.— ... та не в пору.
Очунявся монах, аж смерть в головах.
Перейшов на дівочий розум.
Перехрести мари, щоб не дрімали (або: не брехали).
Перехрестись та лягай спати.— Хрести пяти, та лягай спати.
Півня на заріз несуть, а він каже: кукуріку! (не знає своєї смерти).
Пізнаєш Познанского!
Пізнати дурного по сміху його.
Пізнати з мови, якої хто голови.
Після гебля сокирою.
Плюй на свій слід!
Плюй на свою голову!
Покидьків брат.
Помороки забив.
Послухай дурного, то й сам дурним станеш.
Послухай дурня, то й сам будеш дурень.
Пошився в дурні.—... у дурники.
Пошийсь в дурники, та й їж бублики.

Сліпій курці усе пшениця.
Создав Бог, та й ніс висякав!
Стережися того, що нема чого.
Стидко-бридко Яремою зватись (або:Яремі озватись), а Ярема — "гов"! — ...
Стропився (здурів, загубив тропу), на дитячий розум перейшов.
Сцик-брик на гвоздик!
Так як кажуть за дванадцять миль кісілю! ні з сего, ні з того приїхала до мене кума з Ніжина.
Таке цікаве, аж бульки з носа лізуть.
Танцювали-танцювали, та й не уклонилися (чому кінця не довели)!
Ти йому ОЧЕНАШ, а він тобі од ЛУКАВОГО.
Тинди-ринди за три гроші.
То-тось розумний, аж крутишся!— Дурний, аж крутиться.
Три дні ходу — до обіду празника (про храмування).
Тю на твого батька!
Тю, на твого батька шнурок.
Тю-тю на тебе!— ... навісний (або: навіжений).— Тютю дурний!
Тягни чорте, за попом.
У нього в умцю за дурну вівцю.
Ум за розум зайшов.— Ум за ум заорав.
Ума, ні за шило нема.
Уманський дурень!— ... з чужого воза бере, та на свій кладе.
Усі раді, що у рябої теля. Закупила батька, щоб горілки не пив.
Утеребив Бог душу, як у пень, та й кається.— Утулив Бог душу, як у пень.— Вліпив Бог душу — мов у грушу.
Утяв Панька по штанах.
Хитрий та босий.
Хіба йому розум завадить.
Хоч дурень, аби великий.
Хоч дурний, та високий.
Хоч село в голову клади.
Хоч тюкай!
Хто дурневі вибачить, має сто днів відпусту.— Дурному з кроку уступити, сто днів відпусту доступити.
Хто дурнем уродивсь, тому дурнем і вмерти.
Цвілі голови!
Церкву обдирає, а дзвінницю побиває.— Церкву покрив, а дзвінницю обдер.
Цимбале, цимбале дурний.
Цікавий козак, та босий.
Цікавий, а дурний.
Цур дурного, та в горох!
Цур дурня в борщ!
Цур дурня і паличка зверху!

Цур дурня та масла грудка!
Цур дурня!
Цур тобі, який ти дурний.—... цур тобі та пек і т.д.)
Цуцу добрий, не порви торби!
Цуцу, босий!
Цюцю дурний салабай!
Через пень, через колоду вались без уходу (здоровий, а дурний).
Чи не дав вам Бог на розум (почислити, поховати і т.п.)?
Чи ти здурів, чи збожеволів!
Чи то йому дав Бог мудрість.
Чим мудрий встидається, тим дурний величається.
Чирак великий, а гною мало.
Човпуть його мов дурного.
Чорт тому винен, хто дурень.
Чорта (або: дурного) хрести, а він каже пусти.— ... а він в воду лізе.
Чудний, як бублик!— ... що кругом обїси, а в середині нема нічого.
Штурх Панька в око!— ... а він і так сліпий.
Щасливий дурень, нічим не журиться.
Що дурний робить? Плює та лапає.
Що навіженому по розуму!


\


Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (30.08.2009) | Автор: Kisa
Просмотров: 990 | Теги: Прислів'я, приказки | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2020
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz