Гляньте на його вроду, що він вартує: за сім гривень, таких сотня.
Говори до гори (як не чує, а своє торочить).– ... пане Григоре, а гора таки дурна.
Делікатний, як панський хорт.
Добре глухому — не скаже нікому.
З одним оком називається — пів-чоловіка.
З сліпого, глухого, німого найлучший чоловік.
Зелена, як жаба.
І на ярмарку ніхто не вподобає.
Із ста рудих два худих, а із ста чорних тілько два покорних.
Киває головою, мов сухий пеньок.
Кирпата пятниця! (на курносих так кажуть).
Коване порося (на чоловіка подзьобаного, з ряботинням).
Коли б не зуби, то було б гайно з губи.
Мішок з половою.
Молодець, не згірше старої баби.
Моргни чорна, дам коржа.
На його виду чорт сім кіп гороху змолотив.
На одно око сліпий, а на друге і зовсім не бачить.
На рябому хліб сіють.– ... і хліб родить. (Як кепкують з рябого).
На Спаса дивиться, а Богородицю бачить (зизоокого).
На
чорній землі хліб родить (як кепкують, що чорне тіло, або-що),– ... а
на білій собаки та вовки лапами гребуть.– На чорнім хліб родить, а на
біле гайтусь ходять.
Не виглядай, не визирай, а дальше ховайся.
Не поможе ні мило ні вода — коли така врода.
Ніс, як сокира.
Оце урод — побий його сила Божа!
Подивись у воду на свою вроду.
Породила мама, як урода.
Рудий, як собака.
Рябе, як на небі зірниці у вечорі.
Се ще! Уродила та й не облизала.
Скажуть на дівку: "що це таке поторочча"!
Скривився, як ковальський міх.
Скривився, як циган на ярмарку.
Создав Бог, та й кається.
Сухий, як скипка.
Ти йому про Тараса — він тобі півтораста!
Хліб чорний, та моторний.
Хороша, як свиня в порошу.
Хороший, як свиня в дощ.– Гарний, як попова свиня.
Хороший, як собака на морозі.
Хоч чорна та моторна, а біла дуже ніжна.
Худий, аж ребра світяться.
Худий, як дошка.
Це ще родився, та вдався.
Чи ти з під Глухова? (глухий).
Чорна-моторна.
Чорний мак та смачний, а редька біла та гірка.
Чорний, як гуси.
Чорний, як циган.
Чорноброва, як риже теля.
Як вигляне в вікно, то три дні собаки брешуть!–а одна як придивилась, то і сказилась.
