Бог все бачить... а не скаже —... а вже разом покарає на тім світі.
Бог все дає, як сам знає.
Бог дасть нуждочку, Бог дасть що і оздоровить.
Бог довго жде, та тяжко карає.
Бог знає, що він ділає (робить).
Бог знайде, хоч і в печі замуруйся, а хоч і під печею...
Бог не гуляє, а добро розділяє: в одного візьме, а другому дасть.
Бог не карає прутом.
Бог не трубить, коли чоловіка губить.
Бог нерівно ділить: жде щоб самі ділились.
Бог покорить, Бог і простить.
Бог сказано, з роду не гуляє, все вилами перекидає: один наїсться, другому подає.
Бог судить не так як люди.
Бог те знає, а не ми грішні.
Бог — батько: як буде нас тримати, то буде й годувати.
Бога взивай, а рук прикладай.
Богу молись, а сам стережись.
Божа воля, Божа й сила.
Боже поможи, а сам не лежи.
Божих сил не можна вгадати.
Від Бога нігде не сховаєшся ("бо Його око і на воді, і на землі, і під землею"...)
Від людей сховаєшся, а від Бога ні.
Від серця до Бога, навпростець дорога.
Від серця до неба шляху не треба.
Вільно Богу, і звязавши у рай вкинути.
Вільно Богу, що хотіти, те чинити.
Він знає, що починає.
Господь милосердний ніколи не спить: у цього щастя відбирає, а тому дає.
Дав Бог роток, дасть і кусок.
Дасть Бог день — дасть і пожиток.
Дасть Бог — не відмолишся, ні не відкупишся.
До Бога з києм не підеш.
З Богом не битись.—... Його свята воля.
З Богом не будеш позиватись (судитись).
З Богом не треба жартувати.
З одним Богом на сто ворогів.
Караючи, Бог і змилується.
Кого Бог засмутить, того і потішить.
Кого Бог любить, того і карає (навідує, наказує).
Кого Бог сотворить, того не уморить.
Коли Бог не годить, то і вогонь не горить.
Коли зле гадаєш, чому ж Бога благаєш.
Коли сіно в стозі, то забув о Бозі.
Кому Бог поможе, той все переможе.
На Бога надійся, а сам не дармуй.
На Бога не дуже гримай.
На Бога складайся, розуму ж тримайся.
Над Богом нема нікого.
Надія в Бозі, як є що на возі.
Нам Бога не вчити, як хліб родити.
Не все до Бога: треба й до розуму свого.
Не все ж Бог дарує, про що люд міркує.
Не родить рілля, але Божа воля.
Нема в світі над Бога.
Ніхто з Богом контракту не брав.
Ох ти святий та немазаний! — Святий та Божий: свічку зїв та й очима світить.
Силою в Бога не взяти.
У Бога все готове (напоготові).
У Бога все мога.
У Бога всего много.
Усе Боже, тільки гріхи наші.
Усі ми під Богом. — Усі під Богом ходимо.
Хто дав зуби, дасть і хліб до губи.
Хто ж в світі знає, що Бог гадає.
Хто з Богом, Бог з ним.
Хто проти Бога, то і Бог проти нього.
Хто — коли тривога, то до Бога, а по тривозі забуде о Бозі, — то горе йому.
Чи вбогий, чи богатий — у Бога все рівно.
Чоловік крутить, а Бог розкручує.
Чоловік міркує, а Бог керує.
Чоловік стріляє, а Бог кулі носить.
Що Бог дасть, то не напасть.
Що Бог навіне, того ніхто не мине.
Як Бог годить, то і мокре горить.
Як Бог дасть, то і в вікно подасть.— Кому Господь має щось подати, то дасть і в хаті.
Як Бог змочив, так і висушить.
Як Бог не поможе, то і святі не оборонять.
Як Бог не схоче, то хоч би ти десять голів мав, то нічого не зробиш.
Як Бог поможе, то все буде гоже.
Як Божа воля, то виринеш з моря.
Як мога коло Бога.
Якби не Бог — хто б нам поміг!
Прислів'я, приказки - БОГАТИЙ — Збірка М. Номиса
"О Боже, батьку! дай грошей шапку"!
Багацько не шкодить (вадить).
Без грошей, чоловік не хороший.
Без грошей, як без рук.
Бідні розкидають, а богаті збирають.
Богатий дрібно крає.— В добрі ся не знає і о біднім не гадає.
Богатий своїм плугом оре.
Богатого хвалять.—... ще й як хвалять.
Богатому
дідько дитину колише.— Богатому чорт діти колише, а убогий і няньки не
найде.— ...а бідному і няньки чорт не дасть.— ...а бідному і нянька не
хоче.
Богатому дурневі місце дадуть.
Богатому і чорт гроші носить.
Богатому і чорт не брат (або: не пара).
Богатому і чорт яйце несе.
Богатому не дідько діється, що біжить за возом та гріється.
Богач а свиня по смерті скотина.
Богач гроші збирає, а чорт калитку шиє.
Богач рідко в гаразді живе.
Богачі
не сплять ні вдень, ні вночі, а їдять колачі.— Богачі їдять колачі, але
вони не сплять у день, а мало в ночі.— ... колачі, не сплять ні в день,
ні в ночі: а бідний борщу глибне, та й у день засне.
Бодай ніхто не діждав з богатими знатись.
В голови не положиш (добра, як вмреш).
В ліс дров не возять.
В тебе нема грошей? козак хороший, та нема грошей!
Веселе дерево, весело й співає.
Грошей багато (у світі), а щастя мало.
Грошей як у жида.—... вошей.
Гроші і камінь кують.
Гроші набута річ.
Гроші не Бог, та милують дуже.
Гроші не знати що, та спати не дають.
Гроші то і роблять біду на світі.
Гроші — всюди хороші.
Гроші — лакома річ.
Гроші — слина.
Гуща (густа каша) дітей не розгонить.
Де можна мішок, там торби не треба.
До чорта грошей.
Добра такого — не знає в чому і ходити.
Добре богатому красти, а старому брехати.
Добре господині, коли повно в посудині.
Добре зібрав — з тими накладав.
Добре ся пестити, коли ся є де змістити.
Добре ся там пестити, де піч велика і є кому варити.
Добре чортові в дудку грати, сидячи в очереті — одну зломить, другу виріже.— Як чорт в очерет улізе, то в котру хоче дудку грає.
Добре — то казати, як ся добре діє.
Добрий інтерес, коли повний черес.
Достатечність показує статечність.
Достаток чинить статок (або: якщо в чоловіка хліба є достаток, то в його домі всякий буває статок).
Дурень богатий, так і слово його в лад.
Дурня богатого всі величають.
Е, вже! тому пусто в голові, в кого чисто в дворі; а тому лекше ся здихає, що двір вичищає (має після чого вичищати).
Ет, так собі копійка за душею є.
З грішми дурня-невігласа почитують.
З повного легко брати: хоч і меншає, не так знати.
За богатим не тягнись.
За богачем, сам чорт з колачем.
За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини.
За гроші тільки рідного батька не купиш.
Забогатіти в Бога.
Золотий обушок, скрізь двері відчинить.
Золото-срібло губу затикає.
І чорт багато грошей має, а в болоті сидить.
Коли густо, то не буде пусто.— Де густо, там не пусто.
Коли є хліба край, то і під вербою рай.— Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в хаті туска.
Коли ж гроші говорять, то всі мусять губки постулювати.
Коли хліб, тоді й розум.
Кому добре діється, той і співає.
Кому добре, той співає; кому зле, той плаче.
Мудра господиня, коли повна скриня.
На гроші нема пущіння.— "Може тобі грошей треба"?— "Та коли їх не треба? на їх ніколи нема посту".
Набрався чорт богатих, то убогих кидає.
Начорта та худоба, як жить неподоба.— На що й худоба, коли жить невподоба.
Нащо в керницю воду лляти!—... коли вона і так повна!— Нащо в море воду лити, коли море повне!
Нащо здорову голову під Євангелію класти.
Нащо мені теє срібло, коли жить не добре.
Не взяв їх чорт,— що вони мають.— Чорт його не взяв.
Не взяв його враг!
Не заросте душа полином, аби гроші.
Не лупне так ходак, як чобіт.
Неси Боже кудлатого, щоб було за що скубти.
Один руб — один ум, два рубля — два ума: скільки рублів стільки гріхів.
Одно збирай, а друге давай.
Побий того Боже, в кого богацько грошей.
Пошився він добре, не візьме його чорт.
Прибавляє (додає) Бог.
Розумна
жона, як є ступа пшона.— ... як є один міх муки, а другий пшона.— ...
як є два міхи муки, а третій пшона, а четвертий гороху, то вона й буде
носити потроху.
Сидить, як тур (або щур) у горах.
Слабий з дужим не борись, а голий з богатим не дружись.
Собака
кудлатий — йому тепло; пан богатий — йому добре.— Собаці кудлатому, а
мужикові богатому.— Мужик богатий, а пес кудлатий, то все одно.
Срібло-золото тягне чоловіка в болото.
Такий богатир, що не знає, що то нема.
Там грошей — і кури не дзьобають.
Тоді утішеніє, якщо в кишені є.
Тоді чоловік весело співає, як пятернею поганяє.
Тому і світ великий, кому хліб даремний.
У нас грошей — і свині не їдять.
Убогому поле взяв, а богатому дав.
Хіба птичого молока нема.
Хоч в голові пусто, аби грошей густо.
Хто в піря поростає, най на бідного памятає.
Хто має в торбі, той зїсть і на горбі.
Хто много має — той прагне більше.
Червінець хоч маленький, але важненький.
Чого гроші не зроблять!
Чужа непроха (якщо в себе є).
Щастя дочасне, а злидні довічні.— Богацтво дочасне, а бідність довіку.
Що богатий, а що дурний: що захоче, те й зробить.
Що з тих кубків, які повні сліз.
Що ті гроші, як чортма нічого в голові.
Щоб лиха не знати, треба своїм плугом, та на своїй ниві орати.
Щоб то й було, якби були всі богаті! то б і Бога забули.
Як летіла ворона догори, то й кракала; а як на діл, то й крила опустила.
