"Чим грішний"? — ""Малим родився, пяним умер, нічого не знаю...— іди душа до раю"! (про Запорожця).
І на Січі мудрий німець, картопельку садить.
Наш Луг батько, а Січ мати — от де треба помирати.
Оттак! Славу під лаву!— Вони свою славу кинули під лаву (сказано про Запорожців).
Січ мати, а Великий Луг батько.
Чубатий іде — Лихо за собою несе.
Прислів'я, приказки - БАБСЬКІ ЗАБОБОНИ — Збірка М. Номиса
"А що мати варила"? — "Борщ і полинь... сама ти згинь". (Русалки полину бояться).
А
де ви тоді були, як Ісус Христос на Йордані христився? (кажуть на
вовків, як хтось самітньо здибає їх у лісі: — вовки повтікають).
Боїться щоб йому заяць дороги не перебіг.
Буде дощ, бо жиди волочаться.
Дай
же Боже, час добрий щоб моя капусточка приймалась і в головки
складалась (примовляють за першою розсадиною, на Івана Головатого 25
травня, держучи її в руці)!
З повними відрами перейшла дорогу (буде щастя).
З порожними відрами перейшла дорогу (не буде щастя).
Ластівки вилітають, погоду обіцяють.
Ластівко, ластівко!
Мати казала: "Не бійся куди йдеш! скажи цю молитву, та й не бійся!
Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні, (закидаючи через голову зуба, який випав).
Молодик-гвоздик!
тобі роги красні, мені очі ясні,... тобі на повня, мені на здоров'я;
тобі круті роги, мені чорні брови.— Місяцеві золотії роги, а нам щастя
і здоров'я; місяцеві на підпоиня, нам на щастя і здоров'я.
Молодик-молодик! в тебе роги золотії; твоїм рогам не стояти, моїм зубам не боліти!
На воду виносять першу шкаралущу з писанок і крашанок: вона попливе до Рахманів і скаже їм що це Великдень.
На
тобі веснянки, дай мені білянки (хто має ластовиння на лиці, то
побачивши весною вперше ластівку так примовляє, а потім умивається,
щоби не було того ластовиння).
Надіти сорочку пазухою назад (від переполоху).
Не йди морозе ні на жито, ні на пшеницю, ні на пашницю.
Не чисть мене до живого, бо я хороню тебе від усякого злого! (так говорять коли тереблять часник.
Осика
тому трясеться, що на ній Юда Іскаріот повісився; кажуть, що він на
бузині повісився і тому вона не надається на будову (в бузнику чорт
живе).
Під бороною зі залізними або осиковими зубцями, можна виховати пса віщуна-ярчука.
При
дорогах є поховані то чумаки, то різні прохожі; на їх могили кожний хто
іде або їде, полінце, гилячку, траву або грудку землі кидають — гей-би
то і самі помогали ховати.
Роблять це на день цісаря Константина і Олени, 21-го квітня).
Сам
Ісус Христос іде попереду, а я за Ісусом Христом позаду; що Ісусу
Христу попереду, те мені позаду! (як нічною порою у лісі іде хтось сам).
Святий Андрію на тобі конопельки сію; дай Боже знати, з ким буду весілля грати.
Так вас усіх буду драти, як будете на просо літати (так приказують вбиваючи горобця).
Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоби був дощ.
Хто волохатий, той богатий.
Часник треба носити у кишені, вкупі з грошима).
Чорте, чорте! на тобі твоє, віддай мені моє! (як щось загублять і шукають, то так примовляють).
Щоб
була тверда як камінець, головата як горщок, а біла як платок
(посадивши вже росаду, накривши її горшком, на горщок поклавши
камінець, а поверх білу хустку)!
Щоб була туга, як коліно (посидівши і придавивши коліном).
Щоб дійниця не текла, а хазяйка весела, була;щоб хазяйка не засипала, до корови рано вставала.
Щоб моя капусточка була із кореня корениста і з листу головиста (обіймаючи собі голову і бючись у поли!)
Щоб не росла високо, а росла широко (присідаючи)!
Щоб
так не могли горобці соняшників пити, (треба з цією примовкою оббігти
голому у ночі грядки, тримаючи у руках паляницю-забудьку, що з усего
печева сама зісталася в печі забута).
Щоб удалась капуста, то треба починати квасити її на сьомому дні, як молодик настане.
Як вилупляться гусята або каченята, то щоб здорові росли, гніздо і каралущу виносять на воду.
Як
густо цей пояс вязався, щоб так і мої огірочки густо вязались у городі.
(Побачивши перший цвіт на огірках або гарбузах, примовляють так і
перевязують червоною ниткою висмикне ною з пояса.
Як кого нападе блуд, нехай згадає у який день було Різдво, візьме землі з під ніг і посипле собі на голову.
Як не може по світі голе ходити.
Як сниться бійка, то хтось приб'ється (прийде в гості).
Як
цей лен сходить, щоб до мене всі люди сходились, та мене сватали
(примовляють дівчата, миючись зеленим леном з тих зернят, що їх птиця
упустила з рота на перехресті).
Прислів'я, приказки - БАГАТО — Збірка М. Номиса
Багато, як трави.
Більше як шмат, більше як много!
Буде ще й батька женити.
Дочорта (багато)!– До біса!
Дуже вже переборщив.
І курці носом нігде клюнути.
І нам обіцяв ще дати.
І хату можна закидати.
Кучугура і три оберемки (багато).
На воловій шкурі не списавби.
На собаку кинь, а Івана вдариш (попадеш).
Найшло, як по воду святую.
Народу, як дим іде! (багато).
Передав куті меду (переборщив, багато чого налив і т.п.)
А бийте дурного по ногах, щоб присів.— А бий дурного по ногах, нехай сховає ноги на неділю.
А ти людоїд, живцем їсть!
А що зів облизня!— Так йому треба — піймав облизня!
А що понюхав табаки?
Або води діждуся, або петлі на шию.
Ба і руками і ногами.
Батька
в лоб!— ... матір в цицьку, щоб не діждала їсти паляничку, або:
кисличку і т.д.(так приговорюють, найчастіше дітвора, як хоче в щось
влучити грудкою і не попаде).
Бачить Бог мою кривду.
Бебехи відібєш.— Бельбахи відібєш!
Без всяких обрізків.— З гряззю змішав безвинне.
Без подання причини.— ... обезчестив.
Без суду і права.
Берігся кия, та палкою дістав.
Бив-бив, та ще й друк кинув.— Бив-бив києм, та й кий кинув.
Бийся в груди, лайся в мать.
Бийте його добре киями, щоб знав по чому ківш лиха.
Били, як кота.
Бита посуда, дві небитих пережиє.
Бити не купити.
Видить Бог, чий козел, а чий баран.
Виє та на свою голову! Нехай сей раз і так буде, та все так не буде.
Вовк
ловить, та й вовка як піймають!— Ловить вовк, ловить вовк, а як вовка
піймають, то шкуру здирають.— Носив вовк козу, аж і вовка понесли.
Волосом засвітила (очіпок злетів).
Воля Божа, а суд царський (або: панський).
Вчепився, як рак.
Ганьбою не візьмеш, так силою діймеш.
Гладив-гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти!
Горобці шкоду роблять, а синицю злапали.
Губки дати (дулю).
Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати.— Як вчастував по пиці, то тільки чмелів слухає.
Дав пилі, як заяць кобилі.
Давить, як мороз бабу.
Давно вже тебе чекає шибениця.
Дався в тямки.
Дай рукам волю, то сам підеш у неволю.— Не дай рукам волі, то й сам не підеш в неволю, та язика не розпускай!
Дали зілля від похмілля. Бий забий на нього.
Дали йому доброго прочухана.
Дали йому по московськи, аж ся лоб закурив.
Дати бухана.
Де страх, там і Бог.—... якби то всі боялись Бога.—... там і Бог перебуває.
Діяти,
діяти, йде батько сіяти: бере маму волочити, та нам його не учити. Губи
та опенечки — заходивсь старий коло ненечки: як став молотить, так аж
піря летить.
Добро тиць, як ніц.
Добувся добре сіромаха (або: Дожився сердега).
Дожилася, мов сова на току.
Допік, мов горохом об стіну.
Доти ледащо січи, поки дух у нім чуєш.— Ледащо бий, поки душу в тілі чуєш.
Дошкулив (накарбував), мов пугою по воді.
Дурна клятьба, господаря шука.— Дурна клятьба об стіну головою.
Души вражу бабу за (або: як) цибулю.
Души, як чорта у верші!
Душить, як вовк кобилу.
На сухе дерево і вогонь падає.
На те циган матку бє, щоб його жінка боялась.
На тобі чорте груш, тільки мене не руш!
Набився, як голої вівці.
Наївся буханів.
Накажи вас Боже, хлібом та сіллю.
Напрасниця, обійди довкола!
Натер йому перцю в ніс.
Нахапався — як накупився.
Не бий його в ніс, бо кров потече.
Не бий, бо його вже і так злидні побили.
Не бий, бо пробєш.— Не пий, не пропєш, не бий — не пробєш.
Не боїться кива, не боїться кия.— Добре боїться кива, а ледаче не боїться і кия.
Не гостри зубів, бо не будеш їсти — а то і не вкусиш.
Не дав Бог жабі хвоста, а то б усю траву потолочила.
Не дав Бог свині вгору глянути.
Не давай рукам волі!
Не давайся кожному вітрові повівати.
Не
дай Боже свині роги, а то всіх людей поколе.— Якби свиня мала роги, то
б усіх поколола (або: то б цілий світ виколола).— Видів Бог, що не дав
свині рог.
Не з біса чоловік, а як жаба дужа (або: а як дуже бє).
Простить тобі Бог!— Бог з вами! Хай вам Бог простить.— ... простить і заплатить.
Прочуханки дати.— Завдати прочухана.
Раз, два не поможе — то десять поможе.
Роззявляє жаба губу проти вола, але його не зїсть.
Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять.
Розуму до голови нагнати.
Сверблячі руки він має.
Синиця шкоду робить, а журавель попадається.
Сіль тобі в вічі, а камінь у груди.— ... а камінь в зуби.
