Багатії
та царі, віддаючи шану філософам, роблять честь і їм, і собі; та
філософи, плазуючи перед багатіями, їм слави не додають, а ось себе
знеславлюють. Плутарх
Багато величного є на землі, але немає нічого більш великого, ніж людина. Софокл
Багато говорити і багато сказати не є те саме. Софокл
Багатьох повинен боятися той, кого багато бояться. Публілій Сір
Бажання уникнути помилки — шлях потрапити в iншу халепу. Горацiй.
Бажаючого доля веде, небажаючого — тягне. Сенека.
Безглуздо складати плани на все життя, не будучи володарем навіть завтрашнього дня. Сенека.
Бездіяльність у момент, коли можна вчинити по справедливості, означає боягузтво. Конфуцій
Бог в нас самих. Платон.
Будучи при владі, не бери на посади коло себе лукавих людей, бо в чому вони грішать, за те звинуватять тебе. Солон.
Будь сам собі другом. Піфагор.
В давнину вчилися, щоб удосконалити себе, зараз вчаться, щоб сподобатися іншим. Конфуцій
В мужності два головних прояви: зневага до смерті і зневага до болю. Цицерон
В страху більше зла, ніж в самому предметі, якого бояться. Цицерон
Важко розумному довгу розмову вести з недоумком. Але й мовчати весь час – вище за людську могуть. Феогнід
Важко самобутньо виразити загальноприйняті речі. Горацій
Великі обіцянки зменшують довіру. К. Флакк.
Вести ненавчених людей на війну – означає їх занапастити. Конфуцій
Дай вільно висловитися, якщо хочеш почути правду. Публілій Сір
Даремне навчання без думки, небезпечна думка без навчання. Конфуцій
Двох потрібно боятися: перший — це сильний ворог, а другий — підступний друг. Кабус.
Де душею опановує хміль, все приховане виходить назовні. Сенека
Держава створюється не заради того, щоб тільки жити, а переважно для того, щоб жити щасливо. Арістотель.
Держави гинуть тоді, коли не можуть більше відрізняти хороших людей від поганих. Антісфен.
Деякі неписані закони твердіші усіх писаних. Сенека.
Джерело страху — в вашому серці, а не в руках лякаючого. Джебран
Дивіться
доброзичливо на все суще, хай кожне ваше слово буде спокійне, привітне,
лагідне; хай кожна ваша дія служить виправленню помилки, розвитку добра. Будда.
Для громадян набагато корисніше, коли процвітає вся держава в цілому, а не коли окремі люди досягають успіху, ціле ж руйнується. Фукідід, 460-400 р. до н. е. , грецький історик
Для того, щоб ми були щасливими, нашому щастю завжди повинно чогось не вистачати. К. А. Гельвецій
До волі веде лише одне: зневага до того що не залежить від нас. Епіктет.
Добра
людина — та, котра пам'ятає свої гріхи і забуває свої добрі справи; зла
людина — та, котра пам'ятає свої добрі справи і забуває свої гріхи. Талмуд
Добре бути суворим, краще бути добрим, а ще краще бути справедливим. Вислів давнини
Добрий товар легко знаходить покупця. Плавт.
Добрі
справи здійснюються небагатьма й зрідка, проте лиходійства - і часто, і
багатьма. Так що, мабуть, краще б безсмертні Боги зовсім не дали б нам
ніякого розуму, ніж такий згубний розум. Марк Туллій ЦИЦЕРОН, давньоримський оратор і філософ(106-43 р. до н. е.)
Доброчинство вимірюється не величиною, а доброю волею, якою породжене. Сенека
Друга думка завжди розумніша за першу. Евріпід.
Дружба — це одностайність відносно прекрасного і справедливого. Платон
Дурень пізнає тільки те, що сталося. Гомер.
Душа, задоволена сьогоденням, не стане думати про майбутнє. ГОРАЦІЙ, давньоримський поет (I ст. до н.е.)
Є три види невігластва: не знати нічого, знати погано те, що знають усі, і знати не те, що слід було би знати. Ціцерон
Жити, Луцилій, значить — боротись. Сенека.
Життя коротке, мистецтво ж - вічне. Гіппократ
З глибокою мудрістю завжди живе глибоке невдоволення: хто збільшує своє знання, той збільшує своє страждання. Соломон
Закон і влада безперечні для громадянина. Арістотель.
Закони повинні викорінювати вади і насаджувати доброчинність. Цицерон
Згинайся тільки для того, щоб підняти тих, хто впав. Епікур.
Здаватись дурнем мудрому не страшно. Есхіл.
Земля наша велика і багата, але порядку в ній немає. Посли слов'янських племен — варягам у 862 р.
Зла людина схожа на вугілля, якщо не обпікає, то вимазує тебе. Анахарсіс.
Зло засіло в душі нашій, а вона не в змозі бігти від самої себе. Квінт Горацій Флакк, римський поет (65 р. до н. е. — 8 р. до н. е. )
Знання – настiльки дорогоцiнна рiч, що їх не соромно добувати з будь-якого джерела. Фома Аквiнський
Знання — настільки дорогоцінна річ, що її не ганебно добувати з будь-якого джерела. Абу-ль-Фарадж.
І старість повна насолод, якщо тільки вміти нею скористатися. Сенека.
Йдучи середнім шляхом, ти йдеш найбезпечнішим шляхом. Овідій.
Кожен міряє страх своїм страхом. Античний афоризм
Мудрих та здібних людей треба висовувати на посади незалежно
від їх положення, а лінивих і бездарних людей негайно звільняти з
посад;головних злодіїв треба карати, не чекаючи на їх перевиховання;
звичайних середніх людей треба виховувати, не чекаючи, поки до них
доведеться застосовувати міру покарання. Сюнь-Цзи.
Мужнiм є той, хто вмiє бути добрим i в горi. Марцiал.
Мужній той, хто зумів добрим в нещасті бути. Марціал
Мужність робить нікчемними удари долі. Демокріт
Мужність спостерігається в страхах і пориваннях, відповідних людині. Арістотель
Мужність — доброчинність, в силу якої люди в небезпеці роблять чудові речі. Арістотель
Нi в чому не помилятися — прерогатива богiв. Демосфен.
На рідкість щасливий час, коли можна думати про те, чого хочеш, і говорити те, що думаєш. Таціт
Навіть найнесміливіший віддав би перевагу одного разу впасти, ніж весь час висіти. Сенека
Найбільша цінність оратора не тільки сказати те, що потрібно, але і не сказати того, чого не потрібно. Цицерон
Найбільше заохочення злочину — безкарність. Ціцерон.
Найбільшу владу має той, хто має владу над собою. Сенека
Найбільшу владу має той, хто має владу над собою. Сенека.
