З
«ФІЗІОЛОГА»
Про
лева
Три властивості має лев. Коли левиця
народить, то приносить мертве і сліпе дитинча, яке сторожує до трьох днів. Тоді
приходить лев, подме йому в ніздрі, і дитинча оживе. Те ж і з віруючими народами.
До хрещення вони мертві, а після хрещення очищаються святим духом.
Друга властивість лева. Коли спить, то
очі його не сплять. Так і Господь наш говорить іудеям; «Я сплю, а очі мої і серце
не сплять».
А третя властивість — коли
левиця біжить, то сліди замітає своїм хвостом, і мисливець не може відшукати її
слідів. Так і ти, людино. Коли твориш милостиню, то хай ліва рука не знає, що
робить твоя права. І хай диявол не завадить твоїм добрим помислам.
Про
антилопу
В антилопи два роги. Живе вона коло ріки
— океану на краю Землі. Коли ж захоче пити, то п'є з ріки і впирається в землю і
риє її рогами своїми. І є там дерево таніс, що нагадує виноградну лозу.
Продираючись через його густе пруття, антилопа заплутується, і тоді її ловить
мисливець.
Так і людина. Замість ріг Бог
дав їй два Завіти — Ветхий і Новий. Роги — це опір силі; як говорить пророк Давид:
«З тобою заб'ємо рогами ворогів наших». Ріка океанська — це багатство. Таніс же —
житейські насолоди. Заплутається в них людина, яка не думає про віру, і знаходить
її диявол і перемагає її.
Про
слона
Слон живе в горах. Слониха знаходить
траву, що називається мандрагора, і їсть її. Так же і слон; і сходиться з нею.
Слониха народжує дитя у воді. Спить же слон стоячи біля дерева. А якщо впаде, то
кричить. І приходить великий слон, але не може підняти його; потім приходять інші
дванадцять. Але й вони не можуть підняти, і кричать всі. І приходить маленький
слон, підставляє свій хобот, і піднімає його.
Таким чином, перший слон — це Єва, другий
— Адам. Трава — дерево непослуху. І якщо попробував, то здійснив злочин.
Озеро — це рай. Той, хто з сокирою — той
диявол. Великий слон — це Мойсей, дванадцять слонів, мабуть, апостоли. А підняв
слона Христос, який вивів того Адама з пекла.
Про
оленя
Олень живе п'ятдесят літ. А потім іде в
долини і гірські ліси і шукає змію, яка тричі змінила шкіру. Обнюхує її і
відкидає. Потім іде пити воду. Якщо не п'є — помирає, а вип'є, то живе ще
п'ятдесят літ. Про це говорить пророк: як прагне олень до водних джерел.
Так і ти, людино, маєш три оновлення:
хрещення, покаяння і вічне життя. А як зогрішиш, то прямуй до церкви, і до живого
книжного джерела, і до пророчого казання, і випий живої води, тобто святого
причастя.
Про фенікса
Фенікс — найкрасивіший птах, кращий за
павича. Голова його прикрашена вінцем, а на ногах — чобітки, як у царя. Живе
фенікс біля Індії, біля Сонячного міста. Лежить він років п'ятсот на кедрах
ліванських без їжі. Годується ж він від Святого Духа. І наповнює свої крила
пахощами. Коли б'є в било ієрей Сонячного міста, птах приходить до церкви, сідає
на алтар і перетворюється в попіл. Наступного дня ієрей знаходить фенікса у
вигляді малого пташеняти. А через два дні птах стає дорослим, як раніше, і
повертається на своє місце.
А нерозумні
іудеї не вірять у триденне воскресіння Ісуса Христа. Пророк Давид говорить про це:
«Праведник процвітає, як фенікс, як кедр ліванський, примножиться насолода в домі
Господньому».
Про
куріпку
Куріпка кладе багато яєць у своє гніздо.
Вона дуже чадолюбива (дітолюбива). І навіть іде до чужих гнізд і тягає звідти
яйця, щоб збільшити кількість своїх пташенят.
Так і ти, людино: коли збираєш багатство,
не можеш насититися, і все тобі мало.
Про
горлицю
Горлиця — птах — однолюб. Якщо загине
один з пари, то другий відлітає в пустелю, сідає на сухе дерево й оплакує своє
подружжя. І більше не поєднується ні з ким іншим ніколи.
Так і ти, чоловіче, якщо розлучишся з
дружиною своєю, не приліпляйся до іншої.
Про
одуда
Одуд звиває своє гніздо і вигодовує
пташенят. Потім птахи линяють і робляться голими. Тоді виходить одне з пташенят і
приносить їжу своїм батькам, поки вони не покриються пір'ям і не полетять обоє.
Так і ти, людино. Постарівши, не впадай у
відчай, іди до церкви, помолись і знайдеш милість.
Про
дятла
Дятел — строкатий птах, живе він у горах,
сідає на кедри і стукає своїм дзьобом. Де дерево м'яке, там і в'є собі гніздо.
Так і диявол бореться з людьми. Якщо
знайде в когось слабість і неповагу до молитви, там і вгніздиться. Якщо ж у іншого
знайде міцність, то біжить від нього.
Про
лисицю
Лисиця, коли буде голодна, іде на сонячне
місце, лягає на пригріві й затримує дихання. Побачивши це, птахи, вважаючи її
мертвою, злітаються, щоб поживитися. Коли ж наблизяться до неї, вона зіскакує,
хапає якого-небудь з них і з'їдає. Так і годується.
Про
Горгону
У Горгони обличчя красивої жінки і
блудниці. Волосся на її голові — змії. А погляд її — смерть. Грає вона і весь час
сміється. Живе вона в горах на заході. І коли приходить її шлюбна пора, встає вона
і починає кликати. Починаючи від лева та інших звірів, від людини до домашніх
тварин і птахів, і змій, кличе: «Ідіть до мене!» Як тільки хто почує, іде до неї,
а побачивши, помирає.
І знає вона мову
всіх звірів. Один волхв може подолати її. Він дізнається за зорями день шлюбної
пори Горгони, іде й волхвує здалеку, а почувши голос, говорить, щоб вона викопала
яму і поклала в неї свою голову. Тоді він прийде і не помре, не побачивши голови,
і ляже з нею. Горгона так і зробить, а волхв прийде і вб'є її, заховавши голову в
посудину. Коли чарівник побачить змію, чи людину, чи звіра, то покаже їм цю голову
Горгони і вони заціпеніють. Олександр [Македонський] мав таку голову і переміг усі
народи. І ти, людино, май повагу до Господа, тоді обов'язково подолаєш ворожі
сили.
Про
змію
Коли змія йде пити воду, то яд свій
залишає у гнізді, щоб не отруїти тих, хто п'є після неї.
І ти, людино, йдучи до церкви святої,
залиш усяку злобу вдома.
І ще: коли
постаріє змія і не бачить, то влізає у вузьку ущелину в скелі, і поститься сорок
днів, і затаїться, і полиняє, і знову стане молодою.
І ти, людино, постися сорок днів, щоб
скинути із себе лестощі диявола й прийняти нову подобу, яка оновлюється в Христі.
Коли змія побачить одягнену людину, вона
тікає. А коли роздягнену, то нападає і бореться з нею. Якщо вона захищена вірою,
то змія біжить від неї.
Заради цього
Господь говорив: «Будьте мудрі, як змії, і чисті, як голуби».
Про
єхидну
Єхидна від пояса і вище має людську
подобу. А від пояса і нижче — як крокодили. Коли самка сходиться із самцем, то
з'їдає його потім. А коли народжуються дитинчата, то з'їдають черево матері, і
вона помирає. Отак виходять батьковбивці й матеревбивці, як іудеї.
Вони вбили батька, тобто Христа, вбили
матір, тобто церкву.
Через те Іоанн
картав їх, кажучи: «Породження єхидни! Хто наказав вам тікати від грядущого гніву?
»
Про
лелеку.
Лелека — чадолюбивий птах. Коли самець
приносить корм, то самка стереже пташеня. І по черзі годують пташенят, стережуть
своє гніздо.
Так і ти, людино, ні вранці,
ні ввечері не забувай молитися, не забувай церкви. І ніколи диявол тебе не
подолає.
(«ПЧОЛА»)
Той, хто копає яму під ближнім своїм — упаде в неї
сам.
Ліпше мале майно, добуте правдою, аніж неправедне велике
багатство.
Краще овочева страва, запропонована з любов'ю й
прихильністю, ніж телятина — з ворожістю.
Не полишай старого друга, адже новий не буде схожим на
нього.
Золото вогнем випробовується, а друг — життєвими
напастями.
У друзі вибирай не того, хто люб'язний з тобою, хто з
тобою погоджується, а суворого порадника, який користь для тебе шукає й
противиться твоїм необдуманим словам.
Всім догоджати — зло.
Не варто доручати чужих тому, хто втік від своїх.
Хто хоче іншими правити, нехай спершу навчиться володіти
собою.
Тому, хто приймає велику владу, випадає великий розум
мати.
Хто для всіх страшний, той буде багатьох боятися.
Заздрити слід не тому, хто великої влади досяг, а тому,
хто добре з похвалою залишив її.
Погано й прикро, коли злі над добрими панують, а дурні
над розумними.
Небезпечно дати ошаленілому гострий ніж, а підступному
— владу й могутність.
Безумна влада спричинює зло.
Велике багатство дурним дітям не приносить користі.
Краще, бідний одяг одягаючи, радіти, ніж у дорогому
— печалитись.
Навчай вчинками, а не словами.
Не слід розсипати перла перед свинями.
Навчання має корінь гіркий, а плід солодкий.
Не пізнавши земного, говориш про небесне.
Краще ногами спіткнутися, ніж язиком.
Слід двічі слухати, а один раз говорити.
|
