(Нар. 1919 р.)
Народився Олексій Федотович Коломієць 17 березня 1919р. в с. Харківці
Лохвицького р-ну на Полтавщині. Він був шостою, найменшою дитиною в
родині селянина-бідняка, в якій рано не стало батька. Після закінчення
семирічки Коломієць в 1935 — 1938 pp. навчається на робітфаку при
Харківському інституті радянської торгівлі, а потім на історичному
факультеті Харківського університету.
Із студентської лави пішов на фронт. Після демобілізації кілька років
віддав комсомольській роботі; був лектором ЦК ЛКСМУ, секретарем
Чернівецького обкому комсомолу, в 1950 — 1953 pp. працював
відповідальним редактором газети «Молодь України», потім у журналі
«Зміна». Тоді ж починає друкувати перші нариси й оповідання, що склали
збірку новел «Біла криниця» (1960).
Як драматург Коломієць не мав учнівського періоду і досить пізно
увійшов у літературу: комедію «Фараони» написав у сорок років. Та вже
ця перша спроба принесла йому широке визнання: вперше зіграна в
Московському театрі ім. М. В. Гоголя, п'єса в 1962p. ставилася вже в 71
театрі країни. У 1978p. в Київському театрі ім. І. Франка відбулася її
п'ятсота вистава.
В наступні роки слідує низка драматичних творів:
1961 р. — драматичний памфлет «Дванадцята година».
1963 р. — психологічна драма «Чебрець пахне сонцем» (інша назва «Де ж твоє сонце?»).
1964 р. — п'єса «Прошу слова сьогодні».
1965 р. — драматична дилогія «Планета Сперанта».
1966 р. — «Спасибі тобі, моє кохання».
1969 р. — «Келих вина для адвоката».
1970 р. — п'єса проблемно-психологічного характеру — дилогія «Горлиця», п'єса «Перший гріх».
Лірична драма «Спасибі тобі, моє кохання» і дилогія «Горлиця» у 1970p.
були відзначені республіканською премією ім. М. Островського.
1972 р. — п'єса «Одіссея в сім днів».
1973 р. — «Голубі олені» — «повість про кохання», яка на фоні численних
батальних творів прозвучала винятково ніжною ліричною нотою і в 1977
році була удостоєна Державної премії Української РСР ім. Т. Г.
Шевченка.
1975 р. — «Кравцов».
1977 р. — «Срібна павутина».
1978 р. — драма «Дикий Ангел», постановка якої у Київському театрі ім. І. Франка відзначена Державною премією СРСР (1980).
Хоча в творчості О. Коломійця переважають п'єси про актуальні, сучасні
авторові проблеми («Двоє дивляться кіно», 1987), є у нього й дві драми
на теми минулого: «За дев'ятим порогом» («Запорізька Січ», 1971) та
«Камінь русина» («Град князя Кия», 1981), написана спеціально до
святкування 1500-ліття Києва.
Помер О. Коломієць 23 листопада 1994р.
Вперше його ім'я з'явилося на афішах театрів на початку 60-х років,
коли з успіхом обійшли сотні сцен дотепні, веселі і мудрі «Фараони»
(1961) досі нікому невідомого автора. А сьогодні вже наше театральне
мистецтво важко уявити без таких сценічних здобутків, якими стали
трагічна дилогія «Планета Сперанта», тривожно-медитаційна «Горлиця» чи
озвучена високими нотами душевної краси й людського щему поетична
повість про кохання «Голубі олені», прозора в чистоті й ніжності своїй
«Срібна павутина» чи психологічно вибаглива драма «Дикий Ангел».
| 