Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)
Цілинний степ „Асканія-Нова” – єдина в Європі ділянка
типчаково-ковилового степу, якого ніколи не торкався плуг, - має велику
наукову, культурно-пізнавальну та практичну цінність...
Фрідріх Фальц-Фейн у 1898 році в своєму родовому маєтку за власною
ініциативою першим у світі вилучив з господарського використання
ділянку своїх угідь, яка стала праядром теперішнього найбільшого в
Європі (11054 га) заповідного типчаково-ковилового степу.
Заповідний степ складається з трьох масивів: Північний, Південний,
Великий Чапельський під, а також перелогів, де з 1966 року вивчаються
процеси відновлення природної рослинності.
Суха мова статистики відмічає зростання тут 478
видів вищих рослин. Але вона не може передати різноманіття всіх
проявів, букету запахів, притаманних лише дикому степу. Наукове
означення його досить просте і коротке: посушливий,
кострицево-ковиловий. Та степ постійно змінює своє забарвлення.
Загляньте сюди наприкінці квітня і побачите, як на сірому фоні
минулорічної трави яскравими різнобарвними вогниками горять квіти
тюльпанів, ніжною блакиттю манять півники. Розстелить ковила українська
свої перисті остюки – і степ вже хвилюється наче море. Зацвіте льон
австрійський – і земля ніби вкриється легким серпанком. Пройде ще трохи
часу – і степ вже нагадує килим.
Переважають багаторічні трави (51 %). До "Червоної
книги України” занесено 13 видів вищих рослин: карагана скіфська,
зіркоплідник частуховидний, ковили українська, Лессінга та волосиста,
тюльпани Шренка і скіфський, волошка Талієва, цибулі Регеля та
скіфська, рябчик шаховий, зозулинець рідкоквітковий, дворядник
крейдяний; 3 види грибів, 4 - лишайників. Шість видів квіткових
асканійської автохтонної флори занесені до міжнародних червоних списків.
Тваринний світ заповідного степу, в основному,
зберіг свою аборигенну фауну, за винятком крупних видів ссавців та
птахів. Тут зустрічаються типові мешканці степового ландшафту: малий
ховрашок, степовий байбак, тушканчик великий, заєць-русак, мишовидні
гризуни, а також середні та дрібні хижаки: звичайна лисиця, степовий
тхір, ласка.
У густому травостої мешкають не менше 1155 видів
членистоногих, 7 видів земноводних і плазунів, 18 видів ссавців, в
різні пори року зустрічається більше 270 видів птахів, з яких 107 видів
залишаються на гніздування.
Великий Чапельський під (4х6 км) - унікальна депресія, для якої
характерно періодичне заповнення талою водою. В найглибшій частині
зростають гідрофіти, у тому числі найрідкісніший вид в Україні -
зіркоплідник частуховидний. На цій ділянці найвищий показник видової
насиченості квіткових - 368 видів. Флора поду налічує також значну
кількість ендеміків - 53 види, з них 7 зустрічаються лише тут, а 8
видів занесені до "Червоної книги України”.
На території Великого Чапельського поду в умовах,
наближених до природних, утримуються табуни диких копитних з різних
континентів. Тут протягом усього року напіввільно мешкають бізони,
сайгаки, лань європейська, коні Пржевальського, туркменські кулани,
благородні олені, кафрські буйволи. Влітку сюди випускають худобу
ватусі, стадо антилоп канна, гну та нільгау, зебр та вихідців з далекої
Індії – гаялів. Ближче до осені в центрі поду збирається велика
кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї
журавлів, сірих гусей, куликів.
Великою популярністю користується екскурсія на
мікроавтобусі чи в кінному екіпажі маршрутом, прокладеним територією
Великого Чапельського поду. Екологічна стежка заповідного степу
проходить територією ділянки "Стара” (площа 520 га), де представлені
майже всі характерні типи рослинності та грунтів, чітко простежується
екологічний ряд.
Завдяки цілині зберігається реліктовий
фауністичний комплекс. Тут надійне місце помешкання видів, котрі стали
рідкісними або опинилися на грані зникнення та потрапили на сторінки
"Червоної книги України" (6 видів комах, 3-плазунів, 6-птахів,
5-ссавців).
Источник: http://7chudes.in.ua/ | 
