Усна народна творчість — найстародавніший
вид мистецтва. Велике місце а нім займають прислів'я і приказки. Це
мудрість народу, що пройшла через століття. Наші предки хотіли передати
свої знання, досвід, навики нам, що прийшов в цей світ, щоб ми стали
добрими і розумними, справедливими і хорошими. Вони відобразили в
прислів'ях і приказках свої принципи і погляди на життя. Наприклад,
чудове прислів'я: «Справі час, потісі година» учить нас цінувати життя,
її швидкоплинність використовувати з розумом. Як часто ми недозволенно
щедро витрачаємо свій час на дурниці, думаючи, що попереду нього
багато, невимірний океан. Зростаємо безтурботними неробами, яким
потрібна сильна підтримка батьків. А ми, самі-то, коли будемо опорою і
їх радістю? Ось прислів'я і нагадує, що не можна витрачати дорогоцінний
час, відпущений людині на навчання і дорослішання, на вивчення
матеріалу, залишеного в спадок попередніми поколіннями. Потрібно кожну
хвилину учбового часу в класі проводити з користю, закріплювати
отримані знання, множити уміння і навики, передані нам в спадок. Але в
дитинстві хочеться бігати і грати, дивитися телевізор і слухати музику.
На це теж вистачить часу, якщо навчитися раціонально його
використовувати. Чим інтенсивніше ти працюєш, тим радісніше
відпочивати. Якщо ж життя стане вічним святом, вона швидко набридне.
Навчання теж може стати задоволенням, якщо усвідомлюєш її необхідність
і користь. А допоможе в цьому прислів'я: «Справі година, відпочинку
час».
