Прислів'я, приказки - Прислів'я, приказки - Украинское народное творчество - Каталог статей - Сайт для школьников. Рефераты и учебные материалы.
Суббота, 25.10.2014, 12:43
Приветствую Вас Гость | RSS

Школьник

Меню сайта
Реклама
ПриватБанк
Онлайн-переводчик
Рисовалка
Анекдоты из России
FotoCash
Заведи прикольного питомца онлайн !
Radio
Статистика

Онлайн всего: 0
Гостей: 0
Пользователей: 0
Анализ страниц сайта

Каталог статей

Главная » Статьи » Украинское народное творчество » Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки

Прислів'я, приказки - Доброта


Біда доброму, бо довжен (повинен) кождому.
Вола имають за роги, а чоловіка за слова.
Гіркий хліб — чужими руками зароблений.
Деся не сіє, тамся не жне.
Добрий розум не дасть плакати.
Добрий, як дараб (кусок) хліба.
Живий — живе думає.
Колись добра порада більше варта, як готові гроші.
Кому є вік, тому є лік, а кому не є віка, тому не є й ліка.
Легко говорити про те, що було. Говоріть про те, що буде.
Майстер на oбі (обидві) руки.
Молоде — золоте.
На свої роки має розуму й на двох.
Не в свої сане — не сідай.
Не той дає, що має, а той, що хоче.
Поле сусіда — не чуже.
Проти вітру тяжко дути.
Раз, та гаразд.
Розум голові не вадить (не заважає).
Розумну голову шанують змолоду.

Прислів'я, приказки - ДОРОГА

"Земля важча, ніж день"!
"Не йдіть у понеділок, — важкий день"!
"Що везеш"? — "Олово"! — "Бідна ж твоя голово"!
А за леду де був? тепер кажеш "перевези".
Ай гай! куме, куме! сиди з лихом дома, та й не рипайся!
Близенький світ!– Не близько!
Блуд мене вчепився.
В дорозі всяке трапиться.
Вертай Грицько, бо в церкву заїхали.
Видно й хати, та далеко махати.– Близько видати, далеко шкандибати.
Волію кодувати, як просто їхати, а бідувати.
Гей верни Касіян, круто!
Господи благослови! дай Боже час добрий!
Далеко та легко, а близько та слизько.
Далеко, та треба їхати.
Де будуть шанувати, там будемо ночувати.
До дому широкі ворота, а з дому вузькі.
Дорога чхається!– Дорогу чуєш.
Жене, як дідько вітри.
Живи з сороками, з воронами, що у вирій не летять.
З Богом на биструю воду.
За морем, як за горем.
Заїхав собі, та ні кує, ні меле.
їдь не брідь.
Їхала Хима з Єрусалима: тарахкотілка туркоче, а коник бігти не хоче.– ... білою кобилою: тарадайка туркоче, кобилка бігти не хоче.– ... візок скрегоче, Хима ся регоче.
Їхать-їхать, та в зубах віхоть. (кажуть, як хто раз-в-раз каже "їхати", а ніщо в нього не приготоване, і бігає як дурне).
Коли зібрався, за нами не бався.
Куди твій батько поїхав? — На ярмарок! — А коли вернеться? – Як поїде на обїзд, то сегодня буде, а як поїде навпростець, і завтра не буде!– Як поїхав кругом, так сегодня буде, а як навпрошки, то хіба завтра.– Як поїдеш в обїзд то будеш і на обід.– а як навпростець то у вечері.
На коня впасти (скочити).
Навзаводи побіг.
Навпростець тільки ворони літають.– ... а люди по дорозі ходять.– Ворона прямо літає, та ніколи дома не ночує.
Не вхопив тропи.
Не доходя минаючи, де рябі ворота, а новий собака.
Нічлігів зі собою не носять. (Як хто проситься на нічліги).
Обідралися в дорозі, і так пане, з дому виїхали.
Очам видно, та ночам обридло.– ... обидно.
Пішки нема замішки.
Пішов батько навпростець: не скоре вернеться.
Подорожному і Бог вибачає.– ... простить.
Подорожньому хліба не давай, бо він нарікає на дощ, а люди дякують за дощ.
Поки сонце зайде, то і чорт не знайде.
Поспішає, як Жид на сабаш.
Санна їзда — ангельська їзда, але дідчий виворот.
Святи поле, мазницю взявши.– Посвящай поле мазницею.
Се мені дорога кладеться (або: стелиться).
Скільки вбєш, стільки вїдеш.
Скільки ідеш, та все в однім місці.
Сопи гора, аби не я.– Сопи гора, сопи, та й не вилізеш.– А що, гора сопе?
Стала роса (піт на коневі).
Там тебе і Матвій поснідає. ("Чи можна сюди їхати"? — "Ось поїдь! там тебе і т. д.).
Тепер їхати (або: йти) — ворога карати(слизько, грузько, темно і т.п.).
Товариш мовний в дорозі стоїть за віз смаровний.
Тоді дорога спішна, коли розмова потішна.
Толкувати — ночувати! підмазати — треба їхати.– Підмажем, та й поїдем.
У доброго коня не довгі верстви.
Умні люди пішком ходять, а дурні їздять.
Хай Бог щастить — даруй Господи! (як рушають у дорогу).
Хліб в дорозі не затяжить.
Хоч боком котися, (рівно, сухо і т.п.).
Хто колує (обїзджає), той дома не ночує.– Хто просто їде, той дома ночує, а хто обїжджає, той в лісі блукає.

Хто коня годує, той дома ночує.
Хто питає дороги, той не блудить.
Хто простує, той дома не ночує.– Хто колує, той дома ночує.– ... а хто дуже простує, той в дороз: ночує.
Хто путає, той ногами не плутає.– ... ногами плутає, а хто вяже той певно спати ляже.
Хто хліб носить, той не просить.
Хто часто в дорозі, був під возом і на возі.
Чоловік знає коли виїзджаає, а не знає, коли вернеться.
Шануй гори мости: будуть цілі кости.
Шшечком з мішечком.
Щасти Боже!
Що за сон, як на голові шапка.
Язик до Києва доведе.—... і до кия.
Язик і до Кракова доведе.
Язик на конець світа заведе.
Ярема, Ярема — посидь лучше дома.


Категория: Прислів'я, приказки | Добавил: Kisa (30.08.2009) | Автор: Kisa
Просмотров: 863 | Теги: приказки, Прислів'я | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Форма входа
Поиск
Реклама от Tak.ru
Праздники
Праздники Украины
Фото дня
Калькулятор
Конвертер
Оптические иллюзии
Облако тэгов

Copyright MyCorp © 2014
Бесплатный конструктор сайтов - uCoz